Україна не має проблем із закачуванням газу до ПСГ, як заявлялося раніше, повідомила вчора прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. НАК "Нафтогаз України" накопичила у сховищах 19,2 млрд куб. м, і для опалювального сезону і безперебійного прокачування палива до Європи необхідно ще всього 7,6 млрд кубометрів газу.

Таким чином, кредит у розмірі 4,2 млрд дол, який компанія намагається отримати від європейських фінансових організацій нібито для закачування газу до ПСГ, насправді необхідний виключно для виконання контракту з "Газпромом", пише сьогодні "КоммерсантЪ-Украина".

НАК "Нафтогаз України" з квітня проводить закачування природного газу до підземних сховищ відповідно до плану, заявила вчора прем'єр-міністр. Вона повідомила, що до кінця жовтня Україна повинна закачати близько 26,8 млрд кубометрів газу до ПСГ.

Прес-секретар "Нафтогазу" Валентин Землянський уточнив, що на сьогодні у ПСГ накопичено 19,2 млрд кубометрів газу.

Таким чином, на осінньо-зимовий сезон Україні необхідно ще 7,6 млрд кубометрів газу на суму 1,7 млрд дол. З урахуванням зниження попиту в країнах Євросоюзу Україні може вистачити і сьогоднішніх об'ємів газу, накопиченого у ПСГ, вважає заступник директора науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев.

З цим згодні і радник прем'єр-міністра, член комітету Верховної ради по ПЕК Олександр Гудима. "Думаю, 26,8 млрд кубометрів передбачають страховий запас на випадок повторення газової війни або можливість реекспорту газу", - припустив він.

Вчорашні слова прем'єра йдуть врозріз з її колишніми заявами про те, що "Нафтогаз" не має коштів для закачування газу до ПСГ і потребує кредит від європейських фінансових структур у розмірі 4,2 млрд дол.

А російський прем'єр Володимир Путін заявив, що, якщо країни ЄС відмовляться надавати ці кошти, це може відбитися на надійності транзиту палива і постачань російського газу.

Землянський вчора пояснив, що кредит Україні необхідний для того, щоб виконати умови контракту з "Газпромом", імпортувавши до кінця року 33 млрд кубометрів газу.

Згідно з контрактом, підписаним прем'єр-міністрами України і Росії 19 січня, Україна зобов'язалася придбати 41 млрд кубометрів газу з можливим скороченням споживання на 20% (до 33 млрд кубометрів). На 24 червня, за даними Мінпаленерго, Україна імпортувала всього 5,9 млрд кубометрів газу.

Раніше президент Віктор Ющенко наполягав на перегляді контрактів з "Газпромом", зокрема, щодо зниження об'єму закупівлі газу або збільшення вартості його транзиту. Вчора стурбованість змістом газових контрактів висловив глава комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Анатолій Гриценко.

За його словами, документи не носять симетричного характеру і передбачають жорсткі санкції щодо України за невибір газу, але не включають санкції для Росії за зниження об'ємів його транзиту (об'єм транзиту з початку року впав на 43%).

Заступник голови правління "Газпрому" Олександр Медведєв заявив, що компанія не бачить підстав для перегляду угод з Україною. "Я і мої колеги при всій уяві не можемо знайти таких причин", - сказав він.

Член комітету Верховної ради по ТЕК Сергій Тулуб вважає, що розбіжності в позиціях Росії і України можуть призвести до нового загострення відносин в газовій сфері.

Схоже, це розуміють і в Єврокомісії (ЄК). Вчора прес-секретар ЄК Йоханнес Лайтенбергер на прес-конференції в Брюсселі заявив, що наступного тижня пройдуть консультації, на яких планується обговорити можливість надання Україні негайної допомоги для купівлі російського газу. Інакше в ЄК побоюються нової газової кризи, яка може вдарити по країнах Євросоюзу.

Зазначимо, що раніше європейська влада, до якої Тимошенко зверталася по фінансову допомогу, але так і не отримала її, заявила, що не виключає нової газової кризи. Вона, за словами голови Єврокомісії, загрожує Європі вже "у найближчі тижні".

За наявною інформацією, розмір позики є однією з причин, через які Європа відмовилася давати кредит. "Під час візиту до Люксембурга минулого тижня Тимошенко озвучила єврокомісарам бажану суму - 5 мільярдів доларів. В четвер у Брюсселі вже говорили про 4,2 мільярда доларів. А ще раніше, під час візиту експертів Єврокомісії до Києва на початку червня, нами було запитано кредит у розмірі 1-1,6 мільярдів доларів. Європейці не розуміють такої неузгодженості такого важливого питання в нашій урядовій команді", - заявило джерело зі складу української делегації в Брюсселі.

У Росії знають, що у Києва є гроші для розрахунків за газ

У Києва є гроші на погашення боргів за російський газ. Про це заявив в середу, 24 червня, російським журналістам віце-прем'єр-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін. "За нашими оцінками, за підсумками консультацій з МВФ, у України є гроші для погашення боргів", - сказав він.

На 1 червня золотовалютні резерви України становлять більше 27 млрд доларів, зазначив російський міністр. "Це істотно більше, ніж всі платежі, які вона повинна провести", - додав він.

Крім того, продовжив заступник голови російського уряду, в червні Україна отримує від Міжнародного валютного фонду ще понад 6 млрд доларів. "Сама програма МВФ і розрахована на те, щоб Україна забезпечила свої зовнішні платежі - по боргах, по товарах, по імпорту, до якого відноситься і газ", - підкреслив Кудрін.

"МВФ по своїх завданнях зобов'язаний створити таку програму, яка балансувала б економіку і зовнішні платежі (країни), щоб не мінявся курс, щоб не виникало шоків в економіці", - вказав він.

При цьому Кудрін зіслався на доповідь МВФ, в якому наголошується, що "зовнішнє, тобто валютне фінансування у України достатнє для виконання своїх зобов'язань".

"Проблема зараз полягає в тому, що усередині України у компанії "Нафтогаз" недостатньо ресурсів", - продовжив глава російського мінфіну. "Отже вона повинна узяти або кредит, або субсидію від уряду (України), щоб конвертувати в долари, які досить, і заплатити за газ", - підкреслив він.

Якщо у компанії "Нафтогаз", "яка є споживачем російського газу, недостатньо коштів для розрахунку, вона повинна просити допомоги у українського уряду або брати в золотовалютних резервах", вказав Кудрін. За його словами, Росія в таких випадках "чинила саме так".

"І в 1998 році, і цього року, коли у наших російських компаній не вистачало коштів для погашення зовнішніх боргів, ми ухвалювали закон, в якому прописувалося, що можна узяти із золотовалютних резервів і надати кредит нашим російським компаніям для погашення своїх зовнішніх боргів, для рефінансування боргу", - підкреслив віце-прем'єр.