Київські археологи щодня досліджують культурні шари під товщею ґрунту на Подолі. Команда фахівців знайшла культурні шари XV-XVI, XVII-XVIII і навіть XI-XIII століть. Земляні пласти зберегли до наших днів прикраси, кераміку, пляшки, людські кістки і рештки тварин.

При цьому "археологічне ельдорадо" на Поштовій площі зберігає в собі ще багато цінних знахідок і таємниць, зазначає РБК Styler.

Робоча площадка відгороджена зеленим парканом від решти Поштової площі. Під товстими бетонними плитами від зацікавлених очей прихована найцікавіша частина діючої розкопки - величезний підземний простір, що йде вглиб на мінус 5 метрів. Довжина археологічного майданчика – близько 140 метрів. "Стеля" з плит підтримується залізобетонними колонами.

Як заявив керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Михайло Сагайдак, столичні археологи планують копнути ще глибше і піти на додаткові мінус 5 метрів під землю.

"Наразі нинішне будівництво (побудова плити, яка накриває робочий простір) - це перший етап розкопок. Під час другого етапу ми плануємо опуститися на рівень нижче, а це ще мінус п'ять метрів. Знайдені артефакти представляють в основному XVII-XVIII століття. Також є знахідки XV-XVI, XI-XIII століть. Але якщо копнути глибше, є ймовірність, що ми знайдемо ще більш ранні культурні шари", - говорить він.

Біля входу в закритий бетонними плитами підземний простір щільними рядами лежать пронумеровані дерев'яні колоди, порізані глибокими борознами - "зморшками". Це елементи старої бруківки, якою могла бути встелена "Поштова площа" XV-XVI століття.

За даними археологів, бруківка піднімалася вгору в сторону нинішнього фунікулера. Таким чином, на місці поточних розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб або інша височина, а не рівна поверхня, як зараз.

Саме під цією височиною-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом - IX-серединою XIII століття. В руки столичних археологів потрапили знахідки XI-XIII століть.

"Як цей період виявився під шаром землі? Цей процес відбувається тут постійно. З одного боку, у нас досить круті київські висоти, з іншого - берег річки. Тут відбуваються активні процеси міграції ґрунтових мас", - пояснює Сагайдак.

На невеликій ділянці, який археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев'яної огорожі, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби, що охоплює весь квартал. Садиба була досить великою і добре укріпленою. Археологи знайшли залишки "зростаючих" із землі дерев'яних колон. При цьому колони знаходяться в стані in situ (знайдений артефакт не переміщує зі свого початкового місця розташування). На земляних стінах біля садиби можна помітити великі чорні плями. Як зазначає Сагайдак, це сліди пожежі. Швидше за все, садиба (повністю або її частина) горіла. До слова, на вулиці поруч із будинком знаходиться досить містка яма, в якій були знайдені залишки різних дерев'яних конструкцій. Дослідники припускають, що після пожежі сильно обгорілі частини садиби прибрали, склали в яму і закопали.

Праворуч від вулиці XII-XIII століття археологи знайшли залишки іншої споруди. Судячи зі знахідок (бочки, посуд), це був льох, укріплений добре збереженими колодами. У дерев'яних балках можна помітити поглиблення, в які вертикально вставлялися дерев'яні колони. Таку будівельну конструкцію, яка була поширена в середньовічній Європі, називають фахверковою. Несучою основою в ній служить просторова секція з нахилених під різним кутом балок. Згодом льох був засипаний землею в результаті природного процесу, або навмисно.

"Берегова лінія завжди вважалася найважливішою лінією комунікації міста з зовнішнім світом. Безумовно, цю зону контролювали і охороняли. Тому люди, які проживали в цій місцевості, мали певні повноваження. Про це говорять, наприклад, знайдені актові артефакти (князівські печатки). Можемо припустити , що тут в місто передавалися важливі документи, товари. І вся ця діяльність контролювалася княжою владою", - говорить Сагайдак.

Керівник розкопок на Поштовій площі також зазначає, що в культурних шарах були знайдені елементи вогнепальної зброї XVII-XVIII століть. Що знову-таки говорить про важливу портово-охоронну функцію цієї місцевості. Цікаво, що мілітарні знахідки сусідять, наприклад, з посудом, керамікою, а також жіночими прикрасами.

"Можливо, дівчата відвідували військових і забували або втрачали свої прикраси", - припустив Сагайдак.

При цьому археологи ще не знають, чи жили в цій місцевості сім'ями або тут знаходилися виключно службові будівлі. Для більш конкретних висновків необхідно відшукати житлові приміщення.

Сагайдак також розповів, що недалеко від вулиці XII-XIII століття було знайдено невелике кладовище. При цьому не можна з упевненістю сказати, що це було загальноміське місце для поховання древніх киян.

"Середньовічний устої, звичайно ж, відрізнявся від сучасного побуту. У ті часи можна було зустріти невеликі кладовища всередині кварталів. Більш того, заможний господар міг собі дозволити побудувати невелику каплицю на території своїх володінь. Така традиція характерна для багатьох міст північної Європи", - заявив він.

Трохи далі від стародавньої садиби група археологів досліджує залишки бруківки XVII-XVIII століття. Співробітник Центру археології Києва Максим Вакулюк зазначив, що забудова тут була терасна - характерна для території зі складним рельєфом. Через нерівні поверхні і постійні небезпеки підтоплень всі дерев'яні конструкції доводилося часто зміцнювати.

"Зверніть увагу на дерев'яну трикутну підставу – як найстійкішу конструкцію. Бачимо пази, в які вставлені поперечні колоди. Також спостерігаємо вкопані вертикально дерев'яні колоди, які підпирали схил", - зазначив Вакулюк.

Розкопки на Поштовій площі радують деталями: поруч із залишками тераси була знайдена люлька XVII-XVIII століття, а також велика кількість скляних пляшок того часу.

"Поштова площа XVIII століття представляла собою досить складне інженерне рішення. Всі мостові постійно доводилося зміцнювати, так як ґрунт просідав або розпливався. Потрібно розуміти, що поруч знаходиться спуск до Дніпра. З Боричевого узвозу та нинішнього Володимирського узвозу стікали водні потоки. З усіма цими факторами доводилося боротися. Ми знаходимо велику кількість вкопаних стовпів, які підпирали бруківку", - пояснив археолог.

Найдавніша знахідка – княжа печатка – датується XI століттям. Однак артефактів цього періоду під час розкопок на Поштовій площі відшукали не так багато, як хотілося.

"Є підстави говорити, що перші поселенці на Подолі з'явилися в другій половині IX століття. Однак потрібно розуміти, що це величезна територія. В одному місці люди могли вести активну життєдіяльність, а місцевість по сусідству пустувала. Що нас чекає в ході діючої розкопки - велике питання. Якщо ми підемо ще на мінус 5 метрів углиб, то ми зможемо отримати відповідь на це питання. Зараз знайдені культурні шари показують, що XI століття - це не межа. Однак нашу діяльність регулює рівень Дніпра, нижче якого ми ніяк не опустимося. Від сучасної поверхні – це мінус 12 метрів. У нас ще є запас", - заявив Сагайдак.

Зараз особливий інтерес у археологів викликає насип XI століття. Археолог Вакулюк пояснює, що для всієї ділянки, на якому зараз проходять розкопки на Поштовій площі, природною є ситуація, коли земляні шари падають в сторону Дніпра. Однак розріз одного з насипів показав, що земляні шари тут скочувалися в протилежну сторону.

"Це не природної форми рельєф, а штучний вал. Для чого він був створений? Цілком ймовірно, що це штучний насип було створено з метою захисту житлової зони від змивів з гори, водяних потоків. Їх таким валом направляли в іншу сторону. Світліші прошарки - це пісок. Темні говорять про те, що насип зміцнювали дерном і дрібними гілками, аби схил не сповзав і не розмивався", - сказав Вакулюк.

Під час розкопок на Поштовій площі було знайдено багато кераміки XI століття. При цьому археологи зазначають, що за всіма ознаками ці предмети були зроблені у Вишгороді - керамічному центрі давньої Європи, який вважався чи не законодавцем "керамічної моди" в той період. Однак чомусь керамічні предмети, якими користувалися стародавні кияни, за красою і якістю поступаються аналогічним знахідкам, які йшли на експорт.

"Для внутрішнього користування робили речі гірші, а на експорт відправляли якісний матеріал. Навіть трохи прикро. За тисячу років нічого не змінилося", - нарікає Вакулюк.

"І все ж найцікавіша знахідка для нас - це навіть не конкретні предмети, а сам контекст. Коли ми сюди заходили, ми взагалі не думали, що Київ XI-XII століття тут міг знаходитися. Ця частина стародавнього міста вважалася периферією. Зараз ми бачимо елементи планувальної структури – садиби, наприклад. Це не просто будиночок на околиці. Більш того, ми ще й вулиці між садибами спостерігаємо. Це дає уявлення, що територія Києва в цей період була набагато більша. І в XI-XII столітті він розвивався і дуже активно рухався на південь вздовж Дніпра. Ось це найцікавіше!", - сказав він.

Питання створення музею на місці розкопок на Поштовій площі турбує багатьох киян. Історики і археологи побоюються, що по закінченню дослідних робіт інвестори, які вклали гроші в будівництво ТРЦ, попросять науковців "відійти в сторону і не заважати".

"Я хочу, щоб тут був музей. Багато киян також хочуть, щоб цей музей з'явився. Та й деякі чиновники до цього питання небайдужі. Але необхідно враховувати, що будівництво майбутнього ТРЦ виконується за планом і задумом певної групи людей, які вклали в нього фінансові кошти ", - пояснив ситуацію Сагайдак. Археолог наголошує, що правильна організація музейної справи дозволила б зробити культурну установу цікавою в тому числі і для інвесторів.

"Однак в нашій країні музеї вважаються збитковими і програшними. Люди не хочуть їх відвідувати, проводити в них час. З цими стереотипами потрібно боротися", - упевнений Сагайдак.

На місці розкопок на Поштовій площі археологи хотіли б створити унікальний для України інтерактивний музей, з безліччю оригінальних автентичних предметів - доторкнутися до них можна буде прямо на місці виявлення. У мріях науковців - спеціальні мобільні додатки і онлайн-карти. "Цей музей буде оголошений національною цінністю. Це буде культурно-історичний пам'ятник національного значення. Сподіваємося, що це стане важливим культурним явищем для музейної справи в Україні. Якщо по-іншому, тоді цим взагалі не варто займатися", - міркує Сагайдак.

Директор департаменту культури КМДА Діана Попова запевняє, що музей на місці розкопок обов'язково з'явиться.

"Ми обов'язково створимо цей музей. Ми зараз обговорюємо, яким він буде. Але поки не закінчаться розкопки, складно говорити про щось конкретне. А раптом ми ще щось знайдемо?! Навіть самі археологи постійно знаходять різні рівні. Вони виявили з початком знахідки XI-XIII століття, потім знайшли залишки XVII століття і так далі. Тому ми не знаємо, які ж ще знахідки нас чекають. Безумовно, створення музею на місці розкопок буде грандіозною подією. Це мрія – зберегти всі ці знахідки. Ми всіляко працюємо над цим", - заявила Попова.

Розкопки на Поштовій площі ще раз підтверджують, що ця місцевість - найважливіший культурно-історичний центр Києва. Нагадаємо також, що, за однією з версій, поруч з нинішньою Поштовою площею – у верхів'ї літописної річки Почайни – знаходилася пристань Притика. Цього року столичним активістам вдалося повернути Почайну на мапу Києва. Додамо також, що нещодавно столичні будівельники у центрі міста відкопали частину палацу князя Володимира періоду Київської Русі. Сенсаційну знахідку виявили під час ремонту сходів на розі вулиці Володимирської та Андріївського узвозу.