Поява на "еволюційній арені" нового учасника - виявленого в Денисовій печері на Алтаї "Денисівської" людини, що стала самостійним підвидом стародавньої людини, - значно змінило уявлення про те, як формувалася людина сучасного вигляду, вважає заступник директора Інституту археології та етнографії СО РАН Михайло Шуньков .

"Зараз важко про це говорити, але цілком можливо, що" денисівці "ведуть свою еволюцію безпосередньо від Homo erectus, від тих перших людей, які вийшли за межі Африки близько 2 млн років тому", - сказав він в інтерв'ю агентству Інтерфакс .

Учений відзначив, що процеси антропогенезу, що призвели до формування людини сучасного вигляду, були набагато більш багатоплановими, більш складними в порівнянні з тією картиною, яка малювалася буквально 5-10 років тому.

"Тоді більшість антропологів, археологів, які займаються найдавнішою історією, вважали, що людина сучасного фізичного типу сформувалася в Африці близько 200-150 тис років тому, а на рубежі 100 тис років тому вийшла за межі цього континенту і поступово освоїла усю Євразію, витіснивши неандертальців" , - розповів Шуньков.

Однак виявилося, що взаємини неандертальців з Homo sapiens були набагато складніші, а відкриття "денисівців" ще більш ускладнило цю картину.

В результаті, вважає вчений, можна говорити про декілька центри антропогенезу.

"Це власне Африка, це Західна Європа, де жив неандерталець, це Центральна та Північна Азія - територія" денисівців "і Східна і Південно-Східна Азія, де сформувався Homo sapiens orientalensis", - зазначив він.

При цьому, підкреслив Шуньков, в Південно-Східній Азії, як і на Алтаї, археологічні матеріали свідчать, що місцева культура верхнього палеоліту, носієм якої були, відповідно, Homo sapiens orientalensis (людина східна) і "денисівець", за своїми характеристиками сягає корінням в епоху середнього палеоліту.

"Якби 50-40 тис років тому на ці території прийшов Homo sapiens з Африки, він би приніс c собою і культурні інновації. Тоді у всій первісній ойкумені в цей час культури були б досить однорідними, тому що і носій їх теж був би однорідний антропологічно. Але ми цього в археологічному матеріалі не фіксуємо ", - сказав співрозмовник агентства.

За його словами, і на Алтаї, і на сході Азії ми бачимо автохтонний розвиток культури. Починаючи зі стадії Homo erectus, з позначки приблизно 1 млн років тому і до епохи верхнього палеоліту 50-30 тис років тому, йшов безперервний розвиток місцевих культурних традицій без яких-небудь помітних зовнішніх впливів.

У той же час, відзначив він, культурного комплексу, носієм якого був Homo sapiens africaniensis, не спостерігається на інших територіях.

Як відомо, неандертальці жили на території Європи в проміжку 240 - 30 тисяч років тому. За своєю будовою ДНК неандертальця трохи ближча до ДНК азіатів і європейців, ніж корінних жителів Африки.

Пращурами Homo sapiens orientalensis можуть виявитись еосіміди, що вважаються найбільш примітивною групою ранніх вищих приматів, скам'янілості яких віком понад 45 мільйонів років було знайдено в Індії, М'янмі та інших азіатських країнах.

"Денисівську" людину було знайдено в Денисовій печері на Алтаї в 2008 році. Аналіз мітохондріальної ДНК знахідки підготував підгрунтя для відкриття раніше невідомої еволюційної гілки людини, яка бере свій початок у досі не досліджених процесах антропогенезу.

Довідка

Сьогодні існує кілька гіпотез походження виду Homo sapiens. Вони формулюються за кількістю середовищ проживання - один ареал або декілька, а також клімат, котрий сприяє походженням, - тропічний або арктичний.

Монолокальна гіпотеза грунтується на знахідках в Олдувайській ущелині на півночі Танзанії в Африці. Передбачається, що в епоху середнього плейстоцену четвертинного періоду 1,8-2 млн років тому, позначену утворенням льодовиків, в Африці виникли перші людиноподібні (гомініди).

Мультилокальна гіпотеза, яка припускає походження гомінідів в різних ареалах континентальних ділянок планети.

Позатропічна гіпотеза передбачає виникнення людського роду в суворих кліматичних умовах, які могли послужити поштовхом для породження свідомості у Homo sapiens.