Глядацький зал зустрів стрічку російського режисера Андрія Звягінцева оваціями, а критики порівняли драму Нелюбов з творами класиків.

18 травня в рамках основної конкурсної програми ювілейного 70-го Каннського кінофестивалю публіці був представлений драматичний фільм Андрія Звягінцева – Нелюбов.

Картина розповідає про московську сім'ю на межі розлучення. За сюжетом фільму подружжя Женя та Борис хочуть розірвати стосунки і роз'їхатися, кожен з них знайшов нове кохання і не бачить у своєму майбутньому житті місця для 12-річного сина Альоші. Коли Альоша випадково підслуховує розмову батьків про те, що краще б багато років тому вони зважилися на аборт, хлопчик зникає без вісті.

Коли перегляд двогодинний картини Нелюбов завершився, каннська публіка вибухнула оваціями, які ще довго не вщухали. І досвідчені кінокритики, і представники іноземних ЗМІ, і зіркові гості показу залишилися під сильним враженням.

Кінокритик британського видання The Guardian Пітер Бредшоу назвав фільм Звягінцева суворою, таємничою і страшною історією духовної катастрофи. За словами експерта, фільм Нелюбов володіє гіпнотичною глибиною і неймовірною неоднозначністю, яка зберігається до самого кінця.

У своїй рецензії Бредшоу порівнює Нелюбов з творами класиків: Бергмана, Антоніоні та Ханеке. Критик підкреслює, що режисер міг би зняти черговий фільм, де після зникнення дитини батьки гуртуються і заради сина прощають одне одному всі образи. Але у Звягінцева так не відбувається. Автор фільму показує сувору реальність, в якій гору бере лють, ненависть і нещастя.

У висновку Пітер Бредшоу називає новий фільм від режисера Левіафана чудовим і дуже переконливим.

Кінооглядач Variety Оуен Гліберман зазначає, що картина оголює всі аморальні сторони суспільства: Борис приховує своє розлучення на роботі, оскільки його начальник ортодоксальний християнин і не сприйме те, що підлеглий покинув з сім'ю; коханець Жені переконаний, що може маніпулювати нею як-завгодно тільки тому, що надав їй шанс потрапити в «золоте» суспільство Росії; також Гліберман називає показовою сцену, де в безбожно дорогому ресторані камера затримується на жінці, яка кокетливо роздає номер телефону іншим чоловікам, перш ніж сісти за столик до чоловіка, з яким вона прийшла на вечерю.

Італійський критик Вірджинія Кампіоне пише на порталі Cinematographe, що Нелюбов – одна з найбільш чуттєвих і таких, що беруть за душу, робіт Звягінцева. Фільм змушує канську публіку задуматися.
 

Картина Нелюбов створена творчими групами російської, французької, бельгійської та німецької кінокомпаній. Зйомки фільму почалися восени 2016 року, а закінчилися в квітні 2017.

Раніше Андрій Звягінцев вже представляв свої роботи на Каннському кінофестивалі: його картина Левіафан отримала приз за найкращий сценарій, фільм Вигнання був удостоєний Золотої пальмової гілки за найкращу чоловічу роль, а кінострічка Елена отримала спеціальний приз програми Особливий погляд.