Під час візиту президента Росії Медведєва в Україну буде підписано понад 10 українсько-російських угод. Про це заявив міністр закордонних справ Грищенко, передає "Німецька хвиля".

"Чекайте 17 травня (візиту Медведєва до Києва - ред.). Насправді, ми готуємо понад десяток угод. Вони різного масштабу, але більшість з них дозволяє зрушити ті проекти, які досить довго вже розроблялися, але гальмувалися з суто політичних причин".

Про те, що підписані угоди з Росією скоро посипляться як з рогу достатку, не приховують і у правлячій Партії регіонів. Зокрема, "регіонал" Вадим Колесніченко переконаний, що угода про ЧФ РФ - це тільки перший крок до зміцнення міждержавних відносин. Про це він заявив в ефірі ТВі .

"Ми повинні розуміти, що це (оренда військової бази - ред.) - тільки одна частина наших можливих угод. Це і питання Єдиного економічного простору, це питання Митного союзу... Ми пропонуємо, щоб Російська Федерація і представники їхнього Митного союзу ввійшли теж до СОТ і тоді всередині СОТ ми все-таки створимо свою структуру. Це зрозуміло і очевидно, і нам це вигідно", - прокоментував заяву президента про неможливість долучення України до Митного союзу з Росією Колесніченко.

"Крім Чорноморського флоту, у нас є авіапром, у нас ще є ВПК, у нас є спільні інтереси у суднобудівних галузях, у нас є спільні інтереси у високоточних технологіях", - зауважив "регіонал".

Одним із перших кроків, на його погляд, має бути модернізація Чорноморського флоту - досі військову техніку росіянам на українській території оновлювати не дозволяли. "За згодою сторін проводиться модернізація флоту. Тому ми зараз дамо таку можливість. Це питання протоколу, це вже міжурядові угоди. Вони не суттєво важливі".

Росія не витрачала гроші на будівництво кораблів, тому що не була відома доля бази в Севастополі, розповів Колесніченко. "На сьогодні доля бази зрозуміла, природно, що будуть кинуті гроші для того, щоб вони вже не витрачалися в Новоросійську", - переконаний Колесніченко.

Не виключено, що сторони наблизяться і до розв'язки Керченської проблеми. Сторони безуспішно намагалися вирішити її з 1996 року. А наприкінці минулого тижня чиновник, близький до українського уряду, розповів, що зараз почалася підготовка до підписання угод про розмежування кордонів у Керченській протоці.

Разом з тим чіткість і визначеність державних кордонів є одним з обов'язкових умов долучення України до ЄС.

Як припускають російські ЗМІ, українська сторона у травні може погодитися з російським формулюванням щодо статусу Керченської протоки як спільних внутрішніх територіальних вод. Тим більше що лідер України нещодавно підтвердив свою зацікавленість у ще одному раніше замороженому спільному проекті - будівництві моста через Керченську протоку.

21 квітня в Харкові президент України Віктор Янукович і президент Росії підписали угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року з можливістю його пролонгації ще на п'ять років.

Вчора парламенти двох країн ратифікували його. І якщо депутати Держдуми зробили це в атмосфері гранично можливої згоди, то опозиція, щоб перешкодити цьому кроку, вдалася до метання яєць у Верховній Раді і димових шашок.

Російський прем'єр Путін позитивно оцінив усе ж таки результативне вчорашнє голосування, яке надає Росії додатковий час у Криму, а Україні - знижку на газ. А напередодні він і зовсім заявив, що головне у відносинах України і Росії - не ціна на газ, а "почуття ліктя". Коментуючи його слова, Грищенко сказав:

"Я думаю, що глава російського уряду, мабуть, просто відобразив те, що відчуває більшість росіян, і переважна більшість українців - ми занадто далеко зайшли у конфронтації наших країн. Вона неприродна, руйнівна й контрпродуктивна як для Росії, так і для України".

"Ми повинні концентруватися на тому, що дозволяє нам разом досягати серйозних цілей в інтересах народів і економік двох країн. Це, як мені здається, головний посил. Почуття ліктя - воно в практиці... За часів уряду Януковича у нас був рідкісний випадок неврожаю. Саме Росія тоді оперативно надала певну кількість збіжжя, причому на дуже пільгових умовах. Це приклад, як оперативно ми можемо співпрацювати", - додав він.

Коментуючи акцію протесту опозиції в парламенті проти ратифікації угоди по Чорноморському Флоту, Грищенко відзначив, що "опозиція перейшла межу, хоча це дуже живий прояв конкурентної демократії в Україні".

"Але демократія - це, як правило, правління легітимно обраної більшості. Я думаю, що ситуація заспокоїться в наступні дні", - додав він.

Колесніченко, у свою чергу, в такій поведінці опозиції побачив спроби протидіяти курсу нової влади на зближення з Російською Федерацією. Він пообіцяв, що їй цього зробити не вдасться.

"Це надумана фішка, якою Тимошенко вже дістала по лобі. Вона оголосила збір добровольців для походу на Київ. Це сталося в середині минулого тижня. Кого вона привезла? Людям це не потрібно, і люди їй не вірять. Вони прекрасно розуміють зміст, мету цих домовленостей. Тому що, у першу чергу, це підвищення пенсій і заробітних плат, і виплата тих боргів з листопада місяця, які пані Тимошенко не виплатила", - підсумував Колесніченко.

На його думку, Тимошенко не має права критикувати угоду, тому що можливість пролонгації терміну оренди військової бази в Криму сама обговорювала з Путіним. Про це, зазначимо, заявив сам Путін, однак Тимошенко його слова спростувала.

За словами Колесніченка, на відміну від опозиції, влада виконує свої зобов'язання. З поглибленням економічного співробітництва послідовно будуть запроваджені зміни і в гуманітарній сфері. "Зараз ми готуємо до прийняття базовий Закон про мови, який буде повністю заснований на Європейській Хартії регіональних мов. Зараз через день-два у Семиноженка (віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко - ред.) буде круглий стіл за участю фахівців з питання дублювання фільмів українською, російською та іншими мовами. Пан Табачник (міністр освіти і науки України Дмитро Табачник - ред.) демонструє прекрасний європейський блиск у питаннях модернізації нашої освіти, яка перетворилася не на освіту, а на дебілізацію населення", - анонсував "регіонал".

А поки представники опозиції заявляють, що здаватися не мають наміру і обіцяють денонсувати документ і домогтися позачергових виборів у Раду, підкомісія з питань Чорноморського флоту Росії, засідання якої відбудеться в середу в Москві, може розв'язати і суперечки навколо маяків у Криму. Таку думку висловив радник міністра оборони Росії, адмірал флоту Володимир Масорін, передає "Інтерфакс-Україна" .

"Угода щодо Чорноморського флоту дозволяє врегулювати низку незакритих питань його функціонування на українській території. Багато проблем, у тому числі використання російським флотом засобів навігаційно-гідрографічного обладнання, можуть бути вирішені підкомісією в робочому порядку", - сказав Масорін.

Радник міністра нагадав, що угода про розподіл Чорноморського флоту 1997 передбачала розподіл тільки корабельного складу гідрографічної служби.

За його словами, сторони тоді домовилися про спільне використання навігаційних об'єктів у Криму на 260-кілометровій ділянці від мису Тарханкут до мису Аю-Даг.

Всі інші маяки та інші гідрографічні об'єкти були передані Україні, яка потім стала вимагати передачі під її юрисдикцію всіх об'єктів спільного використання.

Масорін зазначив, що перелік навігаційних засобів і гідрографічних об'єктів, які використовує ЧФ, належало оформити в окремій угоді, однак це так і не було зроблено, що стало приводом для майнових суперечок.

Так, наприклад, влітку минулого року між Києвом і Москвою спалахнув справжній скандал. МЗС України поширило заяву , в якій сказано, що Україна закликає російську сторону без зволікань повернути все навігаційно-гідрографічне майно, яке незаконно використовується Чорноморським флотом РФ.

У МЗС зазначили, що військовослужбовці ЧФ РФ перешкодили судовим виконавцям Державної виконавчої служби України реалізувати рішення Господарського суду Херсонської області про повернення Україні радіонавігаційної станції "Марс-75" у Генічеську.

У відповідь МЗС РФ заявило, що не планує повертати Україні навігаційно-гідрографічне майно, яке використовується ЧФ РФ, до завершення інвентаризації.

Гідрографічна служба ЧФ користується спільно 1916 маяками на узбережжі Криму.

На такі радикальні зміни в українсько-російських відносинах, початок яким дала вчорашня ратифікація угод світове співтовариство реагує по-різному. Деякі критикують опозицію за варварську поведінку в Раді, а деякі - коаліцію, яка "безвідповідально" і "похапцем" проголосувала за це рішення.

У світі для України малюють невтішні перспективи

Так, наприклад, і публіцист найавторитетнішої польської газети Gazeta Wyborcza Марчін Войчеховський вважає, що домовленості Києва з Кремлем щодо продовження терміну базування ЧФ РФ у Криму в обмін на знижку на газ можуть привести до перетворення України на Бєларусь. Мінськ, до речі, останнім часом відкрито конфліктує з Москвою і коментарі подій в Україні та Киргизстані лідера Олександра Лукашенка - тому доказ.

Експерт зазначив, що нова влада, незважаючи на задекларовану євроінтеграцію, робить кроки, які де-факто ускладнюють вступ України до Європейського Союзу, та замість модернізації держави перетворює її на країну із застарілою промисловою базою, залежною від прихильності росіян.

"Життя показало, що за деклараціями політиків у Києві про європейську інтеграцію не стоять дії", - написав він.

Войчеховський зауважив, що Янукович лише від Росії міг отримати гроші без проведення реформ, на яких наполягають Міжнародний валютний фонд та Європейський Союз та які б змушували владу запроваджувати західні стандарти державного управління.

Натомість тепер економіка та політика знову буде під цілковитим контролем олігархів, вважає польський експерт.

За його словами, нова українська влада вважає державу своєю власністю.

Войчеховський не виключив, що останні домовленості української влади з Росією можуть спровокувати "громадянський вибух", який "паралізує" державу.

"Україна буде поглинута суперечками та тотальною війною. У такій атмосфері важко буде витягувати державу з економічної прірви. Важко також буде інтегрувати до Європейського Союзу", - вважає експерт.

А ось американський експерт, директор департаменту зовнішньої політики і оборони Центру європейських реформ Томас Власек вважає, що залишення ЧФ РФ в Україні є поганим стартом для президента Януковича. Таку думку висловив, пише "Українська правда" з писиланням на The Financial Times.

"Новий український президент почав з поганого кроку в зовнішній політиці. Минулого тижня він підписав угоди з Москвою, яка дозволяє російському ЧФ залишатися в Україні ще на 32 роки. Таким чином президент здав важливий елемент українського суверенітету", - заявив він.

"Янукович можливо думає, що він уклав гарну угоду", - йдеться в статті.

"Присутність флоту з великою кількістю солдат та розвідки дозволяє Москві впливати на Київ. Як тільки Україна переходитиме Росії дорогу, як це робив попередній президент Ющенко, намагаючись здобути членство в НАТО - Москва відповідатиме провокуванням розпаду України", - вважає експерт.

"Україна не буде насправді незалежною, поки вона не може робити свої власні кроки в зовнішній політиці", - наголосив автор.

Він упевнений, що Янукович міг зекономити на газі за рахунок заходів по зниженню об'ємів споживання, які в Україні є одними з найбільших.