Через п'ять років після "кольорових" революцій, які охопили країни колишнього СРСР, у Кремля, нарешті, з'явився шанс взяти реванш, пише Newsweek. Можливо, незабаром російська влада зуміє повалити ще двох лідерів сусідніх держав - президента Грузії Михайла Саакашвілі і білоруського лідера Олександра Лукашенка, не виключають журналісти.

"У нинішньому році Росія може записати на свій рахунок вже два скальпи - Ющенка і Бакієва", - цитує статтю InoPressa. Не можна сказати, щоб Москва була єдиним архітектором зміни влади в Киргизстані і в Україні, але, безумовно, відіграла ключову роль, зазначає видання. Ці стратегічні перемоги надихають Кремль на нові спроби змінити режим у країнах, які в Росії називають "близьким зарубіжжям".

Метою номер один, на думку журналу, є Грузія з її пронатовським президентом Саакашвілі. Російський політолог Сергій Марков заявляє, що Москва готує в Грузії "другий Бішкек". І хоча це звучить хвалькувато, зерно істини в заявах прокремлівського депутата все-таки є, пише Newsweek.

Кремль відкрито налагоджує відносини з грузинською опозицією. 9 травня на церемонії святкування 65-річчя Перемоги прем'єр-міністр РФ Володимир Путін стояв пліч-о-пліч з лідером опозиції Ніно Бурджанадзе. Потім вони разом заклали перший камінь у фундамент військового меморіалу в Москві, ідентичного кутаїському, зруйнованому Саакашвілі, пише NEWSru.com.

Саакашвілі вже висловив побоювання, що Росія набуває необмеженої свободи дій на території колишнього СРСР, одну за іншою скидаючи демократичну владу в сусідніх країнах. Напевно, він боїться повторення "киргизького сценарію" в Грузії, констатують спостерігачі.

Головним випробуванням для Саакашвілі стануть вибори мера Тбілісі наприкінці травня. На цих виборах проти чинного мера бореться опозиціонер і колишній соратник Саакашвілі Іраклій Аласанія.

"Саакашвілі і його адміністрація роблять все можливе, щоб підтасувати результати виборів, - заявляє один з лідерів опозиції, екс-прем'єр Зураб Ногаїделі. - Якщо він це зробить, він буде шкодувати про це. Ми піднімемо бунт. Уряд пише сценарій для повторення революції у Бішкеку".

Тим часом, як зазначає Newsweek, публічна орієнтація на Москву може виявитися небезпечною стратегією. Нещодавнє опитування показав, що 52% схвалюють нинішню політику Грузії щодо Росії і понад 80% хочуть відновлення регулярних рейсів. Проте 38% респондентів не схвалили зустрічі Аласанії з російськими чиновниками і лише 22% поставилися до цього позитивно.

Незважаючи на це, Кремль залишається вірним своїй стратегії - створювати і посилювати групи, що виступають проти його ворогів, зазначає журнал.

Раніше Саакашвілі заявив, що Грузія змушена будувати демократію практично "під дулом пістолета" - в умовах постійної загрози з боку Росії. Досі "російські танки стоять за 30 миль від нашої столиці", - скаржився він.

Наступною у списку цілком може стати Бєларусь, де Кремль знайшов свою людину - місцевого опозиціонера Андрія Саннікова. За оцінкою журналу, він не дуже близький із Заходом, і готовий прийняти допомогу Росії. За словами самого Саннікова, президент Бєларусі Лукашенко "останнім часом страшно наляканий, ставши свідком того, як Росія підтримує зміну влади в колишніх радянських країнах".

Звернемо увагу, що саме Лукашенко поселив у себе поваленого президента Бакієва. Білоруський лідер засудив антиконституційне захоплення влади в Киргизстані і порадив новій владі навіть не звертатися із запитом про його екстрадицію.

Більш того, лідер держави, яка завжди мала гарні відносини з РФ (а мінімальні ціни на газ тому підтвердження), "останнім часом" справді відкрито конфліктує з Кремлем. А у квітні Лукашенко навіть дорікнув Кремлю у безоплатності розміщення військових баз і порадив "стримати свої імперські амбіції".

Після державного перевороту в Киргистані багато іноземних ЗМІ писали про "руку Москви". "Макіавеллівські" маніпуляції республіками СНД в епоху Путіна увійшли в норму, вказувала зарубіжна преса.

У Кремлі у уряді РФ від причетності до заворушень у Бішкеку категорично відхрестилися. Сам Бакієв також не вірить, що його скинули російські спецслужби, хоч і визнає, що дратував Москву своєю проамериканською політикою.

На думку Newsweek, у нової стратегії Росії є несподівані плюси - можливо, вона знаменує перехід від "методів залякування" до "реальної дипломатії". "Пострадянський простір почне перетворюватися на співтовариство замість поля битви", - сподівається видання.