П'ятниця, 15.12.2017, 10:20


Головна Реєстрація RSS PDA   18+
Вітаю Вас, Гість
загрузка...
Пошук на сайті
Ми в СоцМережах
Свежие новости
НОВОСТЬ ДНЯ
Головна » Статті » Аналітика, статті, публіцистика » Яскраві особистості України

Поважний ювілей: Голові Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Михайлові Зеленчуку - 85 років

27 вересня 2009 року Голові Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Михайлові Зеленчуку виповнилося 85 років.

Життєвий шлях нашого побратима дуже складний. Доля судила йому пройти 11 років тяжкої збройної боротьби проти двох запеклих окупантів – гітлерівської Німеччини та московської червоної «імперії зла», камеру смертників, майже 17 років Мордовських таборів та багатолітній таємний і явний нагляд КГБ. Одначе дух одвічної стихії, що визволив нас від неволі та поставив на грані двох світів творити нове життя і донині наповнює мужнє серце цього чоловіка, серце, що ще в юнацькі роки загорілося смолоскипом великої жертовності і любови до рідного краю.

В 14 років Михайло Зеленчук став членом «Просвіти» на Фентералях, де він народився 27 вересня 1924 року. «Просвіта» заклала той наріжний камінь потягу юнака до знань, рідного слова, книжок і, як стверджує сам ювіляр, саме потягу до книжок він завдячує всьому, що осягнув у житті.

Та недовго його громадське життя мало суто мирний характер. З проголошенням 30 червня1941 року Акту відновлення Незалежності України юнак вступає до організованої сільської «Січі», а потім у підпільну організацію «Юнаки».Під час німецької окупації Зеленчук, як станичний «Юнаків», за наказом районного Проводу ОУН організував спостережні чати (стійки) в с. Зелена, де постійно чергували його підлеглі юнаки і в разі наїзду гестапівців, ударом молота в залізну рейку, підвішену на липі, сповіщали село про наближення лиха, і люди рятувалися втечею в гори. В березні 1944 року станиця разом з ополченцями села брала участь у розгромі німецького гарнізону, який охороняв нафтопромисел у с . Битків, що біля Надвірної - здобутою зброєю були вивінувані дві вишкільні сотні УПА. Навесні 1944 року, коли німецькі та угорські солдати в безладі відступали, М. Зеленчук зі своєю групою юнаків влаштовували засідки, роззброювали ворога, а здобуту зброю передавали в частини УПА.

- Що то була за радість, - каже ювіляр,- перша здобута зброя, перша невеличка перемога!

У червні 1944 року Михайла Зеленчука, як випробуваного в боях юнака, прийняли в члени ОУН і направили в сотню «Іскри», де він під псевдонімом «Деркач» пройшов повний військовий вишкіл. В липні цього ж року в складі тієї ж сотні брав участь в бою з німцями під час великої німецької облави у Чорному Лісі - бій закінчився повною перемогою. Наприкінці вересня 1944 року, після боїв на Малиновищах, брав участь у рейдовому поході сотні Тернопільською та Івано-Франківською областями. У грудні 44 року поранений, після лікування перейшов у курінь Луки Гринішака – «Довбуша», де був ройовим, чотовим, бунчужним, а після реорганізації куреня в 1949 році призначений районовим референтом інформативної служби Надвірнянщини. У 1952 році, до 10-літтяУПА, командувач Четвертою округою « УПА –Захід » полковник Грім – Микола Твердохліб - нагородив його медаллю «За боротьбу в особливо тяжких обставинах» і підняв військовий ступінь із старшого булавного до хорунжого УПА. Одинадцять років бойового підпільного життя в Карпатах - це і радість боротьби, і тверда крицева віра в перемогу, це і довгі холодні та голодні зими, це і смерть, що заглядала у вічі, та виснажлива щоденна праця підпільних буднів, плече побратима, скупі чоловічі сльози та гіркота втрати полеглих вірних товаришів, а ще - зрада...на провокативному зв’язку ( 8 травня 1955 року, в неділю, підступно схопили хорунжого УПА Михайла Зеленчука в рідному селі). В лютому 1956 року - вирок «трійки» військового трибуналу Прикарпатського округу (суддя Карплюк) – розстріл. Сто днів, сто ночей, щохвилинне чекання смерті. Кожна мить, як остання, кожна година, як роки, день - вічність.Через три місяці розстріл замінили на 25 років у концентраційних таборів суворого режиму. Важка виснажлива робота, голод і холод, і радість спілкування з друзями, однодумцями, елітою української інтелегенції. Шістнадцять років і сім місяців пробув М. Зеленчук у Мордовії у Дубровлагу.І кожну вільну хвилину, перебуваючи в тому пеклі, вчився , наздоганяв те, що не встиг в юні роки. Друзі з концтабору памятають Михайла завжди з книжкою під пахою.І коли в законодавстві найвища міра увязнення була замінена з 25 на 15 років, 1 грудня 1971 року М.Зеленчук був звільнений з ув’язнення.

Поселився в м. Івано-Франківську, одружився з каторжанкою, працював столяром побутової служби, постійно перебував під наглядом КГБ.

Прийшли часи так званої «перебудови» і Михайло Зеленчук, не вичікуючи, що з того буде, разом з своїми однодумцями активно включився у політичне й громадське життя. Вступив одразу у Гельсінську Спілку, котру очолював тоді Левко Лукяненко, у «Меморіал» та Народний Рух України, в якому був членом крайового Проводу. В 1990 році Михайло Зеленчук згуртував однодумців і створив Братство вояків УПА «Карпатського краю», яке одноголосно обрало його першим Головою. Наприкінці квітня 1991року організовує у Львові перший Всеукраїнський збір вояків ОУН-УПА. Тоді і було створено Всеукраїнське Братство вояків УПА, що згодом дістало назву Всеукраїнське Братство ОУН-УПА ім. генерал-хорунжого Романа Шухевича – « Тараса Чупринки», Головою якого обрано Михайла Зеленчука. На цьому посту ювіляр працює й донині. І знову самовіддана праця на ниві відродження , самовіддана, щоденна, наполеглива на радість друзям і однодумцям, не зважаючи на злобу і наклепи ворогів. Добрий організатор, ініціативний, повний енергії і цікавих задумів Михайло Зеленчук підняв авторитет Всеукраїнського Братства ОУН-УПА. Про Братство заговорили не тільки в Україні, але й у всьому світі, коли Зеленчук провів переговори із французькими ветеранами Руху Опору і уклав та підписав «Договір Особливого Гостя», на базі якого в лютому 1995 року відбулася подія, яка мала неоціненне значення – Братство прийняли до Конфедерації Європейських ветеранів Другої світової війни, і таким чином вся Європа визнала національно-визвольну бородьбу ОУН-УПА. Це також заслуга Михайла Зеленчука, його невсипущої праці за роки існування Братства.

Михайло Зеленчук - один з ініціаторів скликання і проведення 28 березня 1992 року Першої Конференції Націоналістів України в Києві – і він урочисто її відкрив. Автор спогадів про політичну і бойову діяльність вояків УПА - (« Майстри кривих дзеркал » «Останні Сальви», « В’язень на букву « Z »).

Треба віднести до активу Зеленчука й таку вагому справу, як спорудження Будинку українського інваліда у м. Моршині Львівської області, що сьогодні має назву « Говерла» .Цей Будинок став достойним пристанищем для достойних синів України, рідним гніздом бандерівців. Це його місія - в похилі літа дбати про людей забутих своєю Батьківщиною!

Знають Михайла Зеленчука й за кордонами України, він підтримує широкі звязки з українською діаспорою в різних країнах світу. Особливо велику втіху ювіляру приносять виступи перед молоддю, і не зважаючи на величезний віковий бар’єр, молодь знаходить про що поговорити з сивовусим ветераном. Активно підтримує Михайло Зеленчук і навчальні заклади.

Не байдужа п. Михайлові і сьогоденна політична справа, він завжди на передньому фронті виборчих кампаній по всій Україні, де тільки діють осередки Братства ОУН-УПА. Він дає конкретні інструкції для роботи (і його досвід роботи на ниві пропаганди Української державності тяжко переоцінити). Не зважаючи на поважний вік, він працює усюди, де необхідна робота по утвердженню незалежності й державностіі України.

За активну діяльність на посаді Голови Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук неодноразово нагороджувався грамотами та медалями від адміністрацій та місцевих рад різного рівня, нагороджений він також 1992 році Срібним Хрестом Заслуги та у 1999 р. Золотим Хрестом Заслуги від об’єднання колишніх вояків - українців Великобританії .В січні 2008 року Президент України Віктор Ющенко нагородив Михайла Зеленчука орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Шановний Провіднику, дорогий друже - побратиме! Бажаємо Тобі життєвої наснаги у подальшій праці для зміцнення нашої Держави, для єдності в нашому Братстві, для об’єднання українців цілого світу! Здоров’я, мужності, витривалості! Щастя від здійснених мрій і планів, успіхів у всіх починаннях! З свого боку ми скріплені присягою роботи на величну справу Української держави завжди будемо підтримувати Тебе і вірно йти за Тобою для утвердження тої України, про яку ми мріяли, яку виборювали! За Українську Україну!



Орест Васкул, голова Київського крайового Братства ветеранів УПА
Категорія: Яскраві особистості України |
Переглядів: 2547 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]