ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ

(Сл. О. Бабія, обр. Р. Кушнірука)

Зродились ми великої години

З пожеж війни, із полум'я вогнів,

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому —

Тверді, міцні, незламні, мов граніт,

Бо плач не дав свободи ще нікому,

А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати.

Заплатою нам — розкіш боротьби!

Солодше нам у бою умирати,

Ніж жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат на брата йти у бій!

Під синьо-жовтим прапором свободи

З'єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду — для усіх єдину,

Наш гордий клич народові несе!

Вітчизні ти будь вірний до загину,

Нам Україна вище понад усе!

Веде нас в бій борців упавших слава.

Для нас закон найвищий — то приказ:

"Соборна Українська держава —

Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ”.