Астрономи виявили, що сонячний вітер
поблизу Сонця “видає звуки” з
періодичністю в 3-5 хвилин.
Фахівці Пущинської радіоастрономічної
обсерваторії Астрокосмічного центру
ФІАН спільно з колегами проаналізували
дані радіозондування сонячного вітру,
отримані під час багаторічних міжнародних
космічних експериментів.
Дослідники вперше в світі виявили, що
в зоні прискорення навколосонячної
плазми постійно присутні хвилі звукового
типу з виділеними періодами 5-хвилинного
діапазону, що відіграють важливу роль
в енергетичному балансі сонячної корони
і сонячного вітру.
“Отримані дані стосуються маловивченої
області відстаней від Сонця менше 0,1
а.о. Ми показали, що в області прискорення
сонячного вітру постійно присутні хвилі
звукового типу з виділеними періодами
5-хвилинного діапазону. А флуктуації
такого діапазону можуть переносити
енергію з корони в область розгону
плазми і служити додатковим джерелом
прискорення для сонячного вітру”, –
говорить заступник директора ПРАО АКЦ
ФІАН, доктор фізико-математичних наук
Ігор Чашей, повідомляє CyberSecurity.ru. Ці
результати отримані вперше в світі.
Фактично результат полягає в доказі
твердження про те, що флуктуації
5-хвилинного діапазону можуть переносити
енергію з корони в область розгону
плазми і служити додатковим джерелом
прискорення, необхідним для формування
сонячного вітру із спостережуваними
властивостями.
Сонячний вітер – це потік плазми, що
безперервно йде з Сонця. Його швидкість
біля орбіти Землі значно перевершує
швидкість звуку і складає 400-800 км/с.
Основною причиною виникнення сонячного
вітру є висока температура сонячної
корони, що досягає мільйонів градусів
і більше, ніж в сто разів, перевершує
температуру видимої поверхні Сонця
(фотосфери).
Швидкість сонячного вітру в короні
невелика, але по мірі віддалення від
Сонця вона наростає. Не дивлячись на
більш ніж сорокалітню історію активних
досліджень, механізми нагріву корони
і прискорення сонячного вітру остаточно
не з’ясовані.
Згідно однієї з гіпотез, плазма сонячної
корони нагрівається і прискорюється
хвилями магнітогідродинаміки, що
виникають поблизу поверхні Сонця. Такі
хвилі з характерним періодом близько
5 хвилин були виявлені за спостереженнями
в оптичному діапазоні. Пізніше хвилю з
близькими періодами виявили і в
корональній плазмі. Проте було неясно,
до якого типу вони належать і чи можуть
виходити за межі корони.
Крім того, точно не відомо, яким чином
відбувається розгін плазми сонячного
вітру.
Відзначимо, що нещодавно учені також
виявили, що чорні дірки теж є джерелами
найпотужнішого космічного вітру, за
допомогою якого здатні формуватися не
тільки зірки, але і в окремих випадках
цілі галактики.
До цих пір загальноприйнятою була
точка зору, що джерелами космічних
вітрів є виключно зірки.
