Україна і Європейський Союз домовилися
про врегулювання конфлікту, що виник
після схвалення поправок до закону про
держзакупівлі, через які Брюссель
призупинив надання Києву бюджетної
підтримки. В Адміністрації президента
(АП) вважають, що вже влітку Україна
отримає 126 млн євро в рамках заморожених
на сьогодні програм Євросоюзу. В АП
пообіцяли, що суперечливий закон буде
змінено. Очікується, що буде спрощено
процедуру закупівель у природних
монополій і створено механізм рамкових
угод для регулярних закупівель товарів
і послуг, пише “Комерсант-Україна”.
Про ускладнення у відносинах України
і ЄС стало відомо минулого тижня. Брюссель
вирішив призупинити надання Києву
бюджетної підтримки на фінансування
програм у секторах енергетики,
енергоефективності, транспорту та
екології. Причиною конфлікту стало
схвалення в січні змін до Закону “Про
державні закупівлі”, якими було
запроваджено низку винятків з тендерних
процедур, зокрема при закупівлі газу,
електричної та теплової енергії, а також
послуг з їх транспортування.
АП, Єврокомісії і Світовому банку (СБ)
вдалося врегулювати цей конфлікт – Київ
погодився внести в законодавство про
держзакупівлі зміни, на яких наполягає
Брюссель, при цьому поправки не обмежаться
скасуванням доданих у січні норм. “Зараз
ведуться активні робочі дискусії,
узгоджується законодавство. За умови
якнайшвидшого врегулювання ситуації
ми можемо розраховувати на отримання
траншів на загальну суму 126 млн євро
влітку нинішнього року”, – заявила
перший заступник глави АП Ірина Акімова.
Вона зазначила, що загальний обсяг
програм, з фінансуванням яких виникли
труднощі, перевищує 280 млн євро.
Новий законопроект, який зараз
узгоджується представництвом Євросоюзу
та Мінекономрозвитку, відновлює тендерні
закупівлі енергетичних товарів і послуг
з їх транспортування. Як компроміс ЄС
і СБ згодні спростити процедуру проведення
тендерів з цих позицій, а також з інших
товарів та послуг природних монополій,
зазначає Акімова.
Як очікується, спрощений порядок
закупівель буде встановлено також для
телекомунікаційних послуг та послуг
поштового зв’язку, за винятком мобільного
зв’язку та Інтернету; послуг міжнародних
фінансових організацій, що надають
кредити українським державним органам
та підприємствам з часткою держвласності
вище 50%.
Євросоюз і Світовий банк схвалили
також запровадження кількох нових
винятків із загальної тендерної
процедури. Зокрема, держпідприємства
і держструктури отримають можливість
здійснювати дозакупівлі у того ж
постачальника, що й раніше, керуючись
мотивами уніфікації та стандартизації.
Дозволено не оголошувати тендери при
купівлі товарів на товарних біржах, а
також при проведенні закупівель,
необхідних для забезпечення процедури
банкрутства.
У законопроекті також містяться норми,
що посилюють тендерні процедури. Одним
з ключових вимог Євросоюзу стала зміна
положення “про термінову закупівлю”.
У чинному законі передбачено, що процедура
закупівлі в одного учасника “як
виняток” може застосовуватися “у
разі виникнення термінової потреби в
товарах, роботах чи послугах”. У
Єврокомісії вважають, що ця норма
дозволяє підвести під спрощену процедуру
практично будь-яке порушення. У результаті
сторони узгодили формулювання, що
припускає проведення тендеру з одним
учасником у разі “виникнення особливих
економічних або соціальних обставин,
які унеможливлюють дотримання замовником
термінів процедури конкурсних торгів”.
Ще одне важливе нововведення, яке має
з’явитися в зміненому законі про
держзакупівлі, – можливість здійснювати
регулярні закупівлі товарів без
оголошення тендеру для кожної нової
партії придбаних товарів. Для цього в
законі буде введено поняття рамкової
угоди, що передбачає закупівлю одним
або кількома замовниками товарів або
послуг в одного або кількох постачальників
без чіткої вказівки щодо обсягу
здійснюваних закупівель.
“Цей механізм широко застосовується
в Європі. Наприклад, кілька міністерств
проводять тендер на постачання
автомобілів, обирають найкращу пропозицію,
а потім, в разі потреби, дозакуповують
автомобілі у того ж постачальника на
тих же умовах взагалі без тендеру”,
– розповів співрозмовник, який бере
участь у переговорах з цього питання з
боку ЄС. Передбачається, що в Україні
рамкові угоди можна буде укладати на
термін не більше 4 років.