.
Заступника голови Всеукраїнської
молодіжної організації “Фундація
регіональних ініціатив” Михайла
Каменєва ппід час перетину
українсько-бєларуського кордону
повідомили про те, що йому заборонено
в’їзд до Бєларусі, стверджують
правозахисники.
“При перетині українсько-бєларуського
кордону ще один український правозахисник
дізнався про те, що став персоною нон
ґрата у Республіці Бєларусь. При перевірці
документів на кордоні Каменев дізнався,
що значиться у списку “нев’їзних”
до Бєларусі”, – повідомляє сайт Комітету
міжнародного контролю за ситуацій з
правами людини в Бєларусі.
– У МЗС пообіцяли розібратися з “чорними
списками” українців у Бєларусі
За даними правозахисників, Каменєв
їхав до Мінська як інформаційний помічник
керівника Міжнародної наглядової місії
Комітету міжнародного контролю за
ситуацією з правами людини в Бєларусі.
“Тепер у паспорті Каменєва стоїть
штамп: “В’їзд заборонено”, але не
вказана тривалість заборони”, – йдеться
в повідомленні.
Каменєв став уже третім правозахисником
з України, якому заборонили в’їзд до
Бєларусі, як і Марина Цапок і Максим
Кицюк, він не зміг потрапити до Мінська,
щоб там продовжити роботу в Міжнародній
наглядовій місії. Раніше в аналогічній
ситуації опинився і громадянин Росії
– Андрій Юров, керівник Міжнародної
наглядової місії, якого департували із
Мінська 16 березня 2011 року, зазначають
правозахисники, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Ми вважаємо, що подібні дії може
бути розцінено як пряму перешкоду роботі
Міжнародної наглядової місії, адже, з
міркувань об’єктивності та безсторонності,
у її складі можуть бути лише
правозахисники-іноземці, а їм тепер,
судячи з усього, дорога до Бєларусі
закрита”, – заявила Цапок.
За її словами, “абсолютно очевидно,
що заборона на в’їзд до республіки
пов’язана із правозахисною діяльністю”.
Нагадаємо, що кілька днів тому бєларуські
прикордонники зняли українську
правозахисницю Цапок з поїзда “Київ-Мінськ”
і оголосили їй про наявність її імені
у списках громадян, перебування яких
небажане на території країни. Вона їхала
до Бєларусі для надання допомоги
Міжнародній спостережній місії Комітету
міжнародного контролю за ситуацією із
правами людини в Бєларусі.
Як зазначили в правозахисному центрі
“Весна”, це не перший випадок, коли
членів Міжнародної наглядової місії
депортують.
Так, раніше, 9 березня, українського
правозахисника Кицюка теж зняли з поїзда
“Київ-Мінськ”. Співробітники
Гомельського прикордонного загону
повідомили йому, що його прізвище є в
базі даних Прикордонної служби з
позначкою “В’їзд заборонено”. Кицюка
депортували назад до України.
Правозахисники заявили, що розраховують
на допомогу “Ми сподіваємося на
Міністерство закордонних справ, тому
що вони мають якось реагувати на те, що
відбувається з їхніми громадянами за
кордоном”, – сказала Цапок.
Зазначимо, що раніше також правозахисна
організація Human Rights Watch закликала владу
Бєларусі не заважати роботі правозахисників
на території країни.
У МЗС пообіцяли розібратися
з “чорними списками” українців у
Бєларусі
Міністерство закордонних справ України
просить Бєларусь пояснити причини,
через які українську правозахисницю
Марину Цапок не пустили в цю країну. Про
це УНІАН повідомив директор Департаменту
інформаційної політики МЗС України
Олег Волошин.
“Ми направили ноту Посольству
Республіки Бєларусь в Україні, в якій
просимо роз’яснити обставини та причини
недопуску на територію Бєларусі
громадянки України”, – зазначив
Волошин.
За його словами, якщо буде підтверджено
поширену у ЗМІ інформацію про існування
“чорних списків” українських
громадян для в’їзду в Республіку
Бєларусь, реакція України буде негативною.
“Ми не те що сумніваємося, що існують
“чорні списки” громадян України,
у нас просто немає офіційного підтвердження
існування таких “чорних списків”.
Ми дізналися від ЗМІ, що, на жаль, такі
списки ніби є. І якщо це відповідає
дійсності, то ми будемо категорично
проти такого факту. Ми вважаємо, що
існування таких “чорних списків”
суперечить добросусідському духові
двосторонніх відносин, а також принципові
свободи пересування, що передбачено
низкою договорів між Україною і Бєларуссю,
зокрема Консульською конвенцією й
Угодою про безвізові поїздки громадян”,
– зазначив Волошин.
