Перейти до вмісту
20 Листопада 2026 • Київ 6°
НБУ USD 45,05 EUR 49,53 PLN 11,22
Новини релігії

Яблучний Спас відзначають православні та греко-католики

Яблучний Спас відзначають православні та греко-католики

Православні та греко-католики
відзначають 19 серпня свято Преображення
Господнього, яке в народі називають
також Яблучним Спасом.


Святкові богослужіння відбуваються
в храмах, після чого духовенство за
давньою традицією здійснює освячення
плодів, передає “Інтерфакс-Україна”.


Традиція освячення фруктів нового
врожаю, насамперед яблук, бере свій
початок ще з апостольських часів і
безпосередньо пов’язана із самим змістом
свята. Преображення показує той новий,
благодатний стан природи і людини, що
стає можливим завдяки воскресінню
Спасителя. Дозрілі плоди, які священик
у храмі кропить святою водою, символізують
природу, що очікує на оновлення та
спасіння від гріха.


Сьогоднішнє свято нагадує про
Преображення Ісуса Христа на горі Фавор
– подію, що сталася за 40 днів до розп’яття
Спасителя. Три апостоли – Іван, Яків і
Петро – побачили велич і славу Христа:
як пишеться в Євангеліях, особа Спасителя
стала подібною до світла блискавки,
одяг став осяйним, як сніг.


Преображення відкрило учням Христа,
а через них – і всьому світу – Божественну
природу Спасителя.


Свято було встановлено в IV столітті,
коли свята рівноапостольна Єлена, мати
Костянтина Великого, звела на горі Фавор
храм на честь Преображення Господнього.
Від V століття святкування цього дня
повсюдно поширилося на християнському
Сході. Свято Преображення належить до
найбільш значущих дванадцятьох церковних
свят. Цього дня у храмах правлять урочисту
літургію і співають канон, що розповідає
про велич події.


Священики одягають білі одежі, які
символізують Божественне світло, що
сяяло навколо Христа на горі Фавор, а
після служби освячують святою водою
плоди нового врожаю.


Звичай освячувати плоди виник у VIII
столітті. Його приурочили до свята
Преображення, оскільки до цього часу
на Сході достигали плоди, найважливішими
з яких вважалися колосся й виноград,
які використовували у богослужінні. На
Русі до серпня виноград дозрівав не
скрізь, а тому його замінили на яблука,
звідси пішла і друга, народна назва
свята – Яблучний Спас.


Цього дня на Русі було заведено
роздавати освячені плоди бідним і
хворим, а до освячення їсти яблука й усі
городні овочі, крім огірків, не годилося.


Однак головне сьогодні, як наголошують
у Церкві, не освятити яблука, а взяти
участь у Божественній літургії і
усвідомити істинний сенс Преображення
Спасителя.


Зазначимо, що 12 червня православні і
католики відзначали одне з найважливіших
християнських свят – Трійцю. Свято
П’ятидесятниці присвячене Зішестю
Святого Духу на апостолів: на 50-й день
після воскресіння Ісуса Христа і на
10-й день після Вознесіння.