ЄС пом’якшав, аби зберегти європейські шанси України

Чергове засідання Ради ЄС на рівні
міністрів закордонних справ – органу,
до компетенції якого входить вироблення
стратегії взаємин Євросоюзу з зовнішніми
партнерами, відбудеться сьогодні, 10
грудня, у Брюсселі.

До порядку денного включено і українське
питання. Представники країн-членів ЄС
повинні визначити, як розвивати відносини
з Україною після парламентських виборів,
що викликали неоднозначну оцінку Заходу,
і чи варто підписувати Угоду про асоціацію
з Україною в умовах, що склалися.

Проект рішення Ради ЄС, затверджений
у минулу середу, поки не оприлюднюється.
Але співрозмовники в європейських
структурах запевнили, що Брюссель
вирішив дати Києву ще один шанс.

“Євросоюз ставить питання не про
те, чи підписувати угоду з Україною, а
про те, коли її підписувати. Адже ми
вклали стільки сил в переговори з
Україною не для того, щоб відмовитися
від цього документа. Хоча це не відміняє
існування умов підписання СА”, –
пояснив один зі співрозмовників газети.

Раніше представники ЄС називали три
ключові вимоги до України, при виконанні
яких стане можливе підписання Угоди, –
проведення вільних і чесних виборів;
відмова від практики виборчого правосуддя
і ліквідація її наслідків; прогрес у
проведенні реформ.

Два останні пункти досить неконкретні
і допускають двояку оцінку їх виконання,
а перший вже застарів – вибори відбулися
і викликали критику багатьох спостерігачів.

За інформацією газети, Євросоюз
пом’якшить свою позицію, щоб зберегти
шанс на підписання СА в 2013 році. Так, у
рішенні Ради ЄС буде міститися оновлений
список умов.

Зокрема, Брюссель вирішив погодитися
з доводами офіційного Києва про те, що
джерелом проблем при проведенні виборів
стало неідеальне виборче законодавство.
Рада ЄС вимагатиме від України розробити
новий всеосяжний Виборчий кодекс,
причому з урахуванням думки опозиції.

Загальна вимога про продовження реформ
в Україні буде конкретизована – оцінка
Євросоюзом виконання даного пункту
буде ґрунтуватися на прогресі у реалізації
судової реформи.

Такий підхід лобіювали представники
східноєвропейських країн, які виступають
за якнайшвидше підписання СА. Відзвітувати
про виконання цієї вимоги Києву буде
нескладно. На минулому тижні адміністрація
президента вже передала в Конституційну
асамблею проект змін основного закону,
що одержав схвалення керівництва
Венеціанської комісії.

У списку залишиться умова, пов’язана
з проблемою виборчого правосуддя.
Співрозмовники газети стверджують, що
в ньому не згадуються конкретні прізвища,
проте Європа чекає перегляду вироків
екс-прем’єра Юлії Тимошенко та екс-глави
МВС Юрія Луценка.

“Про це не говориться прямо, але
Рада ЄС дає Україні шанс скасувати їхні
вироки на підставі майбутніх рішень
Європейського суду з прав людини”, –
вважає один із співрозмовників газети
в Брюсселі.

На сьогоднішньому засіданні буде
обговорюватися також можлива дата
саміту Україна-ЄС. “Мова скоріше йде
про кінець лютого або навіть про
березень”, – пояснив європейський
дипломат. За однією з версій, Брюссель
може дочекатися проведення перевиборів
у Раду у п’яти мажоритарних округах.

Експерти відмічають, що ЄС, дещо
конкретизувавши умови, все ж залишив
можливість для суб’єктивної оцінки їх
виконання. “Якщо, наприклад, Юлію
Тимошенко відпустять після рішення
ЄСПЛ і тут же засудять у іншій справі,
чи дасть це можливість для підписання
СА”? – ставить питання науковий директор
Інституту евро-атлантической інтеграції
Олександр Сушко.

В той же час Сушко побоюється, що
складні стосунки між Євросоюзом і
українською владою можуть привести до
непідписання Угоди про асоціацію з ЄС
в принципі, повідомляє “Голос Америки”.

“Якщо Угода про асоціацію з ЄС не
буде підписана в 2013 році, то я прогнозую,
що вона не буде підписана”, – додав
він.

Директор Інституту світової політики
Олена Гетьманчук додала, що при ухваленні
рішення про підписання СА “для ЄС
буде важлива думка опозиції і громадянського
суспільства”.

Незважаючи на пом’якшення вимог
Брюсселю, в українському уряді виражають
невдоволення самим фактом висунення
Європою умов підписання СА. “Це
безпрецедентний крок – ставити умови
підписання вже погодженого і парафованого
документу…, який в короткостроковій
перспективі більше вигідний ЄС, ніж
Україні”, – заявив перший віце-прем’єр
Валерій Хорошковський, відмітивши, що
йому відома суть підготовленого рішення
Ради ЄС.

Між тим джерела в МЗС відмічають, що
на подальший розвиток подій можуть
вплинути не стільки вимоги Брюсселю,
скільки діалог Києва з Москвою. Один із
співрозмовників повідомив, що на 17-18
грудня запланований ще не анонсований
візит президента Віктора Януковича в
Москву. Одним з головних питань порядку
денного стане можливість участі України
в східному інтеграційному процесі,
відмічає джерело.

Експерти також вважають, що шанси на
зближення України з Митним союзом Росії,
Бєларусі і Казахстану (МС) в умовах
величезного дефіциту бюджету і
невизначеності європейських перспектив
стають усе більш реальними.

Москва також оптимістично оцінює
перспективи зближення з Києвом. “Ми
ведемо велику роботу з Україною,
намагаючись переконати українське
керівництво увійти до Митного союзу.
Сподіватимемося, що до 2015 року це завдання
буде вирішено”, – заявив радник
президента РФ Сергій Глазьєв, який в
2009-2012 роках займав пост відповідального
секретаря МС.

Втім, деякі експерти дотримуються
думки, що заяви про можливий вступ в МС
ніколи не переростуть в конкретні дії.
Вони пояснюють це тим, що проти зближення
з Росією виступають найбільші українські
фінансово-промислові групи, що підтримують
контакт з президентом і його адміністрацією
і побоюються за свій бізнес.

Як повідомлялося, у червні 2011 року
Президент України Віктор Янукович
висловився за підписання рамкової угоди
щодо співпраці України з Митним союзом
Бєларусі, Казахстану і РФ у форматі
“3+1”, але Росію це не влаштовує.

Зазначимо, у Європейському парламенті
зареєстровано 6 проектів резолюцій щодо
ситуації в Україні, які були представлені
шістьма політичними групами Європарламенту
з семи. У відповідності з процедурою,
на базі зареєстрованих проектів
європарламентарі повинні розробити
консолідований текст резолюції, який
буде виставлено на голосування під час
пленарного засідання у Страсбурзі 13
грудня.

Як повідомлялося, депутати Європарламенту
та високий представник ЄС із зовнішніх
справ та політики безпеки Кетрін Ештон
проведуть дебати і ухвалять резолюцію
щодо України 13 грудня.

Нагадаємо, резолюція Парламентської
Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 26 січня
2012 містила посилену рекомендацію Києву
провести негайні зміни в системі юстиції.
Депутати висловилися за впровадження
в Україні відповідних міжнародних
стандартів щодо розділення політичної
та кримінальної відповідальності, що
дозволило б вирішити тривалу у країні
політичну кризу, викликану політичним
судилищем над лідерами опозиції,
екс-прем’єр-міністром Юлією Тимошенко
і екс-міністром внутрішніх справ Юрієм
Луценком.

Довідка

Україна і ЄС почали переговори щодо
Угоди про асоціацію у 2007 році, і завершили
їх у грудні 2011 року. 30 березня цього року
угоду було парафовано сторонами.

14 листопада глава польського уряду
Дональд Туск після зустрічі з німецьким
канцлером Ангелою Меркель висловив
сподівання, що Україна та ЄС зможуть
підписати парафовану навесні Угоду про
асоціацію в листопаді 2013 року.

У свою чергу, Меркель заявила, що влада
України повинна створити умови, які
дозволять підписати Угоду про асоціацію
з ЄС. “Умови, за яких Угоду про асоціацію
може бути підписано, наразі відсутні,
але ми перебуваємо в процесі. Коли справа
доходить до нашої думки, ми готові її
підписати, якщо буде створено такі
умови”, – сказала Меркель.

Перешкодою до підписання Угоди про
асоціацію, як згадувалося, є вибіркові
юстиція і правосуддя, а також недостатня
незалежність судової системи та усунення
лідерів опозиції від участі у виборчому
процесі.