на інші країни єврозони. Про це сказав
глава європейського фонду допомоги,
закликавши якнайшвидше ухвалити рішення
про допомогу середземноморській державі,
передає “Економічна правда” з
посиланням на Reuters.
Міністри фінансів єврозони відклали
обговорення питання про міжнародну
допомогу Кіпру на наступний місяць.
Кіпр потребує фінансової підтримки
в розмірі близько 17 мільярдів євро – це
майже еквівалентно його ВВП – здебільшого
через руйнівний ефект, який реструктуризація
грецького боргу справила на його
банківський сектор.
“Нам потрібно швидке рішення, інакше
єврозоні загрожує небезпека”, – сказав
Клаус Реглінг, глава Європейського
механізму стабільності (ESM) в інтерв’ю
французькій газеті Le Figaro.
20 лютого 2013 року агентство Standard &
Poor’s повідомило, що Кіпру загрожує
“істотний і все сильніший” ризик
дефолту за суверенним боргом, надто,
якщо єврозона і Міжнародний валютний
фонд не прийдуть на допомогу.
Серед інших ризиків, що загрожують
єврозоні, Реглінг назвав Італію, яка
може стати “предметом невизначеності”,
якщо в країні не будуть проводитися
реформи. Найближчими днями в Італії
пройдуть вибори.
Міжнародне рейтингове агентство
Moody’s у ніч проти п’ятниці, 11 січня, знизило
довгостроковий кредитний рейтинг Кіпру
відразу на три сходинки – з “В3” до
“Caa3”, прогноз за рейтингом негативний.
На підтримку фінансової системи Кіпру,
за оцінками аналітиків Moody’s, потрібно
до 10 млрд євро, що становить до 50% ВВП
країни.
Як повідомлялось, ВВП єврозони
скоротився в четвертому кварталі 2012
року на 0,6%, що стало максимальним падінням
від початку 2009 року.
Найбільше скорочення ВВП у четвертому
кварталі показали Португалія (1,8%),
Угорщина (0,9%), Кіпр (економіка впала на
відсоток), Італія (0,9%), Іспанія (0,7%) і
Німеччина (0,6%). Економіка зросла у шести
держав: Болгарії (0,1%), Румунії (0,2%),
Словенії (0,2%), Естонії (0,9%), Литві (один
відсоток) та Латвії (1,2%).
