Кіотський протокол хочуть подовжити. Досягти компромісу буде складно

Позиція китайської і американської
сторін украй невигідна для України.
Україна ратифікувала Кіотський протокол
2004 року. Рівень викидів парникових газів
був встановлений за підсумками 1990 року.
Враховуючи зниження обсягів виробництва
в 1990-х, у нашої країни з’явилися надмірні
обсяги квоти на викиди. Це дозволило
реалізувати механізм торгівлі квотами,
передбачений протоколом. Якщо точкою
відліку буде узятий 2005 рік, Україна
позбудеться такої можливості. Тому для
української сторони важливо, щоб за
точку відліку був ухвалений 1990 рік.

Проте скорочення квоти Україні не
уникнути. ООН пропонує до 2020 року
скоротити в індустріальних країнах
рівень викидів вуглекислого і парникових
газів на 25-40% щодо рівня 1990-го. У таких
умовах на конференції в Копенгагені
українській стороні складно буде
уникнути скорочення своєї квоти на 20%
в порівнянні з існуючою.

Проте навіть у такому разі Україна до
2015 року зможе виставити на продаж близько
мільярда тонн. Деяким країнам, що
перевищують власний ліміт, рентабельніше
платити мільйони Україні, ніж мінімізувати
свої викиди.

Квота на викиди парникових газів
Україною, встановлена Кіотським
протоколом, становить 922 млн тонн.
Реальний же рівень викидів в країні
менше квоти на 45%. Тобто зараз Україна
може продати близько 420 млн тонн викидів
СО2. У разі 20%-ного скорочення загальної
квоти на продаж буде доступні не більше
200 млн тонн. Проте, на думку експертів,
це не критично.

«Знайти покупця і на такий обсяг досить
складно», – вважає аналітик компанії
Point Carbon Марія Коваленко. Так, цього
року уряд реалізував викидів на суму
близько 600 млн дол, основними покупцями
яких виступили компанії Японії. «Також
зараз ведуться переговори з Іспанією
на подібну тему», – говорить Семинога.

Виручені за рахунок продажу квот кошти
уряд має намір витрачати на модернізацію
вітчизняної промисловості з метою
впровадження екологічно чистих
технологій. «Завдяки коштам, отриманиим
на продажі квот, ми зможемо впровадити
нові енергозберігаючі та екологічно
чисті технології, що підніме нашу
економіку на новий рівень», – вважає
народний депутат.

Проте особливого на екологічну ситуацію
в країні подібне скорочення не вплине.
«Пропоноване українською стороною
скорочення в 20% в порівнянні з 1990 роком
ніяк не позначиться на екологічній
ситуації в країні», – вважає Коваленко.
У Національному екологічному центрі
України вважають, що таке істотне
скорочення викидів – нереальне. Адже
більшість підприємств в країні були
побудовані в 1970-х роках і не відповідає
екологічним нормам.

«Такої позиції, як у України, немає у
жодної розвиненої країни та країни, що
розвивається. Навіть Росія набагато
скромніша в своїх очікуваннях», – вважає
Ірина Ставчук, координатор з питань
зміни клімату Національного екологічного
центру України.

Переговори про скорочення викидів
СО2 стопорить і питання надання компенсації
країнам, що розвиваються. ЄС, США, Японія
готові надавати третьому світу лише
100 млрд дол щорічно. Ці гроші підуть на
нові енергозберігаючі технології
виробництва, «зелені» електростанції,
скорочення залежності від вугілля і
мазуту і ін. Але за підрахунками незалежних
експертів, для необхідних темпів розвитку
Азії, Африці і Латинській Америці
потрібно в чотири рази більше – близько
400 млрд дол на рік.

Також не вирішено питання і тих втрат,
які понесли ці країни від ефекту
глобального потеплення. На думку
екологів, історична відповідальність
за зміни клімату лежить на розвинених
країнах, але вони не поспішають ухвалити
необхідні рішення і показати готовність
допомогти країнам, що розвиваються,
подолати наслідки і отримати гроші і
технології на скорочення викидів.

За час дії Кіотського протоколу Україна
змогла здійснити лише одну операцію з
продажу квот на викид парникових газів.
Так, Україна продала Японії 30 млн тонн
еквіваленту вуглекислого газу (одиниць
встановленої кількості – ОВК). За це
держава отримала близько 585 млн дол. З
них 375 млн дол японці виплатили грошима,
а на суму, що залишилася, згідно з
домовленостями, повинні поставити
устаткування.

Проте витратити отримані кошти за
призначенням – на проекти зі скорочення
викидів парникових газів – Україна так
і не змогла. Незабаром після того, як
японська сторона перерахувала гроші
на рахунок Держскарбниці, Національне
агентство екологічних інвестицій (НАЕІ)
оголосило конкурс на кращі екологічні
проекти. У ньому могли брати участь
державні і комунальні підприємства.
Але у результаті конкурс так і не
завершився, хоча охочі брати участь
були.

Зокрема, заявку подавала Дніпропетровська
облдержадміністрація. Місцева влада
планувала здійснити реконструкцію
систем опалення в кількох містах області,
вартість всіх робіт була оцінена в 66
млн євро. Хоча цей проект був фактично
ухвалений, фінансування його проведено
не було. Учасники конкурсу не виключають,
що японська сторона «забракувала» саму
процедуру подачі проектів і зажадала
проведення повторного конкурсу.

Минулого місяця ряд компаній отримали
нові анкети для участі в повторному
конкурсі. На відміну від першого він
проводиться непублічно. НАЕІ не
повідомляло про нього, і навіть на сайті
відомства немає про це ніякої інформації.

За словами представника однієї з
компаній, що подали заявку в другому
конкурсі, реалізація проектів можлива
не раніше президентських виборів. В
кращому разі початок її припаде на
лютий-березень 2010 року. Одне можна
сказати з упевненістю – проекти напевно
будуть профінансовані. Адже, за
домовленостями, японська сторона має
право відкликати інвестиції, якщо вони
не будуть використані за призначенням.

Кіотський протокол – міжнародний
документ, ухвалений в Кіото (Японія) в
грудні 1997 року на додаток до Рамкової
конвенції ООН про зміну клімату. На
даний момент його ратифікували більше
160 країн, зокрема Україна (у лютому 2004
року). Згідно з протоколом, з 2008 по 2012
рік країни повинні скоротити сукупний
середній рівень викидів шести типів
газів (CO2, CH4, гідрофторвуглеводнів,
перфторвуглеводнів, N2O, SF6) на 5,2% в
порівнянні з рівнем 1990 року.