Обмін знаменитими полоненими і Росія, й Україна використовували для політичних інсценувань. Моральна перемога – на боці Києва, пишуть ЗМІ: нехай Савченко – ультранаціоналістка з демонстративною поведінкою, але вона захищала свою країну, а Кремль "неохоче врятував сірих ГРУшників", раз США не стали обговорювати "торговця смертю" Бута. Як вплине цей тріумф на Порошенка в плані переговорів?
"У середу Росія і Україна обмінялися знаменитими полоненими, що може посприяти результативності переговорів про врегулювання конфлікту на сході України", – вважає Ендрю Е.Крамер, журналіст The New York Times. Обмін, як і більша частина дипломатії навколо цього конфлікту, був "зрежисований так, щоб підтвердити запевнення Росії, що вона ніяк не бере участі у цій війні", зауважує автор: традиційного для обміну військовополоненими ритуалу, що вказує на його рівноцінність, не було.
"Українська льотчиця, лейтенант Надія В.Савченко була звільнена з-під варти в південноросійському місті Ростові-на-Дону і вилетіла в Україну на літаку українського президента, – зазначається в статті. – У Києві посадку літака захоплено вітали її прихильники і журналісти". Пізніше президент Порошенко вручив Савченко медаль "Золота зірка" за героїзм. "Це тільки початок, – сказав Порошенко. – Як ми повернули Надю, так ми повернемо Донбас і Крим".
Лейтенанта Савченко обміняли на двох росіян, захоплених на сході України. За словами українців, це військовослужбовці з російської військової розвідки.
За даними журналіста, у російської влади була ідея обміняти Савченко на росіянина Віктора Бута, засудженого за контрабанду зброї й ув'язненого в федеральній тюрмі суворого режиму в США, але американський посол в Україні відкинув цю пропозицію, йдеться в статті.
Якщо в київському "Борисполі" Савченко вшановували як героїню, то в Москві росіян, на яких її обміняли, зустрічали тільки дружини, зазначає оглядач німецької газети Sueddeutsche Zeitung Юліан Ганс. У короткому коментарі на державному ТБ було сказано, що обидва чоловіки "перебували в Україні як добровольці": як це часто буває у російських військових, вони вчасно звільнилися зі служби і лише потім поїхали воювати в Україну, зауважує із сарказмом автор статті.
"В цілому обмін, що відбувся, можна розцінювати як хороший сигнал, але не більше", – коментує автор. Повернення Савченко на батьківщину стало "тріумфом для Петра Порошенка, і навряд чи воно змусить його йти на прописану в мінських домовленостях зміну української Конституції і проведення виборів на Донбасі". Сама Савченко ще на посадковій смузі заявила про намір знову вирушити на війну. А "Росія і досі утримує понад два десятки українців, захплених подібно до Савченко. Найвідоміший з них – режисер Олег Сенцов".
"Тим часом, якби самокритика входила до репертуару російського керівництва, йому слід було б запитати себе, а що взагалі дала "операція Савченко" Росії? Тільки викрадення з території України, показовий процес і тяганину з приводу її обміну на найвищому дипломатичним рівні", – вказує Ганс. За ці два роки "Москва зробила з українки з націоналістичними поглядами народного героя". "Невже це було потрібно для того, щоб обміняти її на двох сірих службистів, яких в разі чого без проблем можна було повернути в Росію без шуму?" – йдеться в статті.
Коли російський суд виніс вирок українській льотчиці Надії Савченко – 22 років позбавлення волі, вона гостро розкритикувала "тоталітарний режим" президента Володимира Путіна, встала на лаву і показала судді середній палець, пише оглядач Bloomberg Views Леонід Бершидський. Їй, її адвокатам, прокурору і судді було ясно, що вона не відсидить свого терміну – її обміняють.
"Обмін полоненими під час неоголошених війн – поважна традиція", – іронізує автор, нагадуючи про фільми і реальні історії.
"Той самий добровольчий батальйон, в якому билася Савченко, взяв у полон двох поранених оперативників ГРУ – Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова. Обидва визнали свою належність до організації. Проте ГРУ швидко заявило, що вони були звільнені за кілька місяців до цього і якщо вони воювали в Україні, то тільки як волонтери, які, мовляв, допомагали повстанцям", – нагадує автор.
"Контраст із Савченко не міг бути більш разючим. Росія, як видається, мало піклувалася про свій особовий персонал, захоплений в Україні: можливість заперечувати їхню причетність виявилася важливішою", – зазначає Бершидський.
У київському "Борисполі" Савченко радісно зустрічав натовп журналістів і політиків. "Як ми повернули Надю, – заявив Петро Порошенко, який надіслав за нею президентський літак, – так ми повернемо під український суверенітет Донбас і Крим". Ймовірно, це було просто щира радість лідера, який потерпає від нестачі хороших новин останнім часом, коментує Бершидський.
У московському "Внуково" Александрова і Єрофеєва зустрічали тільки їхні дружини.
"І Росія, і Україна несуть відповідальність за цей конфлікт", стверджує автор. Мовляв, "ультранаціоналістичних батальйон Савченко "Айдар", швидше за все, був би заборонений в будь-якій європейській країні. Однак історія Савченко і двох ГРУшників показує, чому Україні співчувати легше. Яскрава, демонстративна непокора Савченко та її гаряча підтримка на батьківщині були чистішими, людянішими, ніж офіційне зречення Росії Александрова і Єрофеєва і їхній неохочий порятунок. Крім того, у Савченко значно переконливіше пояснення того, як вона опинилася в полоні, ніж у російських військовослужбовців: вона захищала свою країну".
"У цьому сенсі обмін не рівнозначний. Україна здобула моральну перемогу", – робить висновок Бершидський.
Савченко налаштована по-бойовому, звертає увагу кореспондент Der SpiegelБеньямін Біддер.
Коли Савченко було засуджено в Росії до 22 років позбавлення волі, за неї заступилися американські дипломати і глава зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Могеріні, посиливши тиск на Кремль. "ЗМІ почали вибудовувати образ Савченко як непохитного борця за свободу і демократію. Європарламент номінував українську льотчицю в 2015 році на премію імені Сахарова", – повідомляє журналіст.
На думку оглядача, Кремль пішов на обмін саме завдяки такій пильній увазі до справи і міжнародному тиску. Українського військовослужбовця обміняли на двох російських.
Деталі обміну досі невідомі: російські джерела пишуть, що Путіна про помилування українки нібито попросили родичі загиблих російських журналістів. Кремль опублікував відео із зустрічі президента Путіна з сестрою і вдовою загиблих журналістів. На ньому він дякує жінкам за цей крок: одна з них несміливо киває, друга дивиться в стіл перед собою.
"Обмін полоненими використовує для політичних інсценувань і Київ. Президент Порошенко поспішив "засвітитися" із Савченко перед представниками преси", – вказує автор.
"Для Порошенка момент надзвичайно доречний. Рівно два роки тому він був обраний президентом – відтоді його рейтинг стрімко падає. Реформи гальмують, а сам президент досі прив'язаний до старих знайомств", – зазначає Біддер.
Серед тих, хто зустрічав Савченко в аеропорту, була і Юлія Тимошенко. "Зустріч між Савченко і Тимошенко пройшла дивно: босонога Савченко зі скуйовдженою короткою стрижкою відхилила букет квітів, простягнутий елегантно одягненою з бездоганною зачіскою Тимошенко, – йдеться в статті. – Савченко взагалі справляла враження жвавої і готової продовжувати боротьбу людини: ніби вона вийшла не з в'язниці, а все ще веде боротьбу за Східну Україну в складі батальйону добровольців".
Під час тюремного ув'язнення в Росії Савченко заручилася симпатіями багатьох українців. У неї вже є місце в парламенті: на парламентських виборах партія Тимошенко поставила її на перше місце в своєму списку. "Це було задумано лише як піар-хід (…). Однак Савченко, як здається, ставиться до цього більш ніж серйозно: на наступному тижні вона планує взяти участь у засіданні Верховної Ради", – повідомляє кореспондент.
Переклад Inopressa.ru
