|
Влада
Киргизстану визначилися з датою виборів нового президента. За словами заступника голови тимчасового уряду республіки з конституційної реформи Омурбека Текебаєва, вибори відбудуться 10 жовтня 2010 року, передає ИТАР-ТАСС. |
Тим часом в Росії вже шукають “свого”
кандидата на цю посаду. Придивляються
до кандидатів і в Ізраїлі.
“Ми чекаємо формування нової команди,
з якою реалізовуватимемо великі проекти.
Зрозуміло, персональний склад майбутнього
керівництва Киргизстану нам небайдужий,
і ми відстежуємо ситуацію. Але це буде
суто вибір киргизького народу”, –
заявило джерело в уряді РФ, передає
“КоммерсантЪ”.
При цьому експерти відзначають, що ні
російські, ні киргизькі політики не
гратимуть відкрито.
Так, Москва не почне вибирати і
підтримувати тільки одного кандидата,
“а діятиме за українським сценарієм”,
відзначає заввідділом Центральної Азії
Інституту країн СНД Андрій Грозін.
“Зараз Росії потрібно вибрати
кращого з кращих, оскільки всіх потенційних
кандидатів в тому або іншому рівні можна
назвати проросійськими”, – додав
експерт.
Відповідно до планів по зміні Конституції
в республіці влада не належатиме повністю
тільки президентові, а значить Росії
треба буде придивитися і до кандидатів
в прем’єри.
Один з потенційних кандидатів на
високий пост президента Темір Сарієв
прибуває в четвер до Москви, правда,
поки в ранзі віце-прем’єра тимчасового
уряду.
Сарієв займається фінансовими питаннями
республіки і приїжджає домовитися про
конкретні умови виділення російській
допомоги.
На думку аналітиків, Сарієв позиціонує
себе “як компромісну фігуру, яка
повинна влаштувати Москву”.
Ще один претендент – віце-прем’єр
тимчасового уряду Алмазбек Атамбаєв,
що займається економічними питаннями.
Він вже двічі приїжджав до Москви і
навіть проводив переговори з
прем’єр-міністром Росії Володимиром
Путіним. Саме він і домовився про
надання російською стороною матеріальної
допомоги республіці.
Експерти вважають, що точка зору Москви
матиме чималий вплив на результат
жовтневих виборів, що пояснюється
залежністю Киргизії від фінансової і
економічної підтримки Росії.
“Зараз ключові претенденти битимуться
за підтримку усередині різних груп
російської еліти і їздитимуть на оглядини
до Москви”, – вважає Грозін.
Росія – найбільший кредитор
Киргизстану, але вона “не справляється
з переворотом”
Новий президент вирішуватиме питання
про мита на постачання нафтопродуктів
з Росії, скачування яких дозволить
Бішкеку заощадити майже 200 млн доларів
в рік. Крім того, вступ Киргизстану до
Митного союзу залежить багато в чому
від позиції Москви.
Недавно Росія пообіцяла тимчасовому
уряду 50 млн доларів, 20 з яких вважаються
безвідплатним грантом. Ці гроші допоможуть
частково виправити ситуацію з дефіцитом
бюджету, який складає близько 20%.
Кремль відіграв ключову роль в скиданні
режиму Бакієва, проте потім зрозумів,
що, швидше за все, узявся “за горішок,
який йому не по зубах”, пише InoPressa
з посиланням на The Guardian.
Курс Росії щодо Киргизстану в останні
місяці перед повстанням дуже нагадував
тактику США напередодні “кольорових
революцій” в Грузії і на Україні,
вважає видання.
Тепер же Росія “правомірно стурбована
тим, що натворила”. Цей висновок автор
статті зробив із застережень президента
Росії Дмитра Медведєва про небезпеку
анархії і перетворення країни на другий
Афганістан. До прямої інтервенції,
вважає журналіст, справа не дійде, але
стає зрозуміло, що “демократичний
Киргизстан, можливо, виявиться менш
поступливий, ніж хотілося б Москві”.
Автор статті пише також, що до небезпек
“зміни режиму, спровокованої ззовні”,
належать і міжнаціональні стики, і
агітація ісламізму. Оглядач не вірить,
що у глави тимчасового уряду Рози
Отунбаєвої вистачить авторитету, щоб
запобігти розколу країни.
Тим часом, на думку експертів, киргизькі
політики прагнутимуть сподобатися
всім: “і Москві, і Вашингтону, і
Брюсселю, і Пекіну, і своїм сусідам”.
Так, напередодні відльоту до Росії
Сарієв зустрівся з послом США в Киргизії
Тетяною Гфеллер і попросив грошей
на організацію виборів.
У Ізраїлю є “незримий
кандидат” на посаду президента КР,
що починав кар’єру в КДБ СРСР
Представники ізраїльських держструктур,
що займаються Центральною Азією, мають
свою інформацію з приводу найсильнішого
претендента на роль голови Киргизстану.
Після перевороту ім’я цієї людини в ЗМІ
майже не згадувалося, пише портал IzRus.
На думку ізраїльських чиновників, що
підтримують зв’язок з представниками
силових і спеціальних служб в Бішкеці,
його наразі не “виставляють”
цілеспрямовано. За їхніми прогнозами,
лише коли “осяде революційний пил”,
а члени тимчасового уряду з наближенням
виборів почнуть гризтися за владу, цей
“незримий кандидат”, що починав
кар’єру в КДБ СРСР, за допомогою “силовиків”
заявить про свої політичні амбіції.
6 квітня, після того як були затримані
практично всі лідери опозиції, в
Киргизстані почалися масові заворушення.
Жертвами зіткнень, що спалахнули 7
квітня, стали близько 80 людей, більше
тисячі зазнали поранень.
Незабаром опозиція заявила про розпуск
парламенту і формування нового уряду
на чолі з Отунбаєвою. 15 квітня Курманбек
Бакієв склав президентські повноваження
і покинув країну. Президент Бєларусі
Олександр Лукашенко заявив, що Бакієв
перебуває в Мінську.
