| Температура води в озері Танганьїка на південному сході Африки досягла максимуму за останніх 1,5 тисячі років, що з великою часткою вірогідності вже призводить до порушень екологічного балансу і зниження вилову риби місцевим населенням, яке вкрай потребує його ресурсів. Про це повідомляють науковці в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience, передає РИА “Новости”. |
другий за віком і
глибиною природний резервуар прісної
води у світі після озера Байкал. На
берегах водоймища розташовані чотири
африканські держави – Демократична
Республіка Конго, Танзанія, Замбія і
Бурунді. Ці країни – одні з найбідніших
в Африці, а тому місцеве населення
великою мірою залежить від постачань
риби, яку виловлює в Танганьїці.
“Наші дані показують стійкий
взаємозв’язок між температурою поверхневих
вод в озері і його продуктивністю
(наприклад, кількістю риби, що мешкає
тут). У міру того, як озеро розігрівається,
ми чекаємо зниження його продуктивності,
що, скоріше за все, торкнеться і місцевої
рибної промисловості”, – сказала
Джессіка Тірні, провідний автор
публікації.
Екосистема Танганьїки, від якої
залежить велика кількість живності, що
мешкає в озері, організована складним
чином. Через відсутність природних
течій вода в озері перемішується досить
слабо. Це привело до того, що водна товща
в Танганьїці розділена на два шари, що
дуже різняться за своїми властивостями.
Верхній шар має невелику товщину, всього
біля 100 метрів, і відзначається порівняно
високими температурами та великим
вмістом розчиненого у воді кисню. Саме
тут мешкає вся риба, що живе в озері.
Нижній шар, що тягнеться до самого
дна, має істотно нижчі температури (лише
кілька градусів), позбавлений кисню, а
нижче 200 метрів під рівнем озера у ньому
спостерігаються високі концентрації
розчиненого сірководню, отруйного газу,
що робить неможливим наявність тут
будь-якого життя.
При цьому водорості, що мешкають у
верхньому шарі і дають початок всьому
харчовому ланцюжку в озері, живуть за
рахунок поживних речовин, що надходять
з нижнього шару. Обсяги і швидкість цих
надходжень безпосередньо залежать від
інтенсивності перемішування верхнього
шару за рахунок вітрів.
У своїй роботі автори показали, що чим
вища температура верхнього шару, тим
більша різниця у щільності між шарами
і тим менш інтенсивно перемішується
верхній шар води в Танганьїці.
Для цього науковці використали масиви
даних, отримані за допомогою аналізу
донних відкладень озера. Дослідники
показали, що температура води біля
поверхні, яка згідно з вимірюваннями
2003 року становить 26 градусів Цельсія,
є рекордною за останніх 1,5 тисячі років
історії озера. Температура в озері
зростала здебільшого впродовж XX століття,
що вказує на антропогенні причини
потепління – глобальну зміну клімату.
Науковці виявили, що подібні, проте
менш значні “локальні” потепління
озера, траплялися і раніше, і щоразу
вони супроводжувалися зниженням
продуктивності тутешніх водоростей,
що незмінно мало супроводжуватися
зменшенням кількості риби, що тут
водиться.
Деякі дослідження вже відзначають
зниження улову риби в озері, проте досі
причиною вважали надмірний її вилов.
Автори дослідження упевнені, що якщо
потепління озера і не є основною причиною
зниження кількості риби в озері, то вже
точно не сприяє його збільшенню.
