| В Україні з’явиться новий літак – АНТК ім. Антонова взявся до проектування транспортного Ан-178. Він стане модифікацією популярного Ан-158 і має замінити парк Ан-26 і Ан-32, які активно використовують ВПС Росії, країн Близького Сходу і Африки. Але для запуску проекту вартістю близько 150 млн дол немає коштів, і не виключено, що його фінансуватиме Росія, зазначають учасники проекту, пише “КоммерсантЪ-Украина”. |
Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова (АНТК) почав
розробку нового транспортного літака – Ан-178, повідомили вчора, 23
лютого, в АНТК. Мова йде про транспортну модифікацію Ан-158, уточнив
президент компанії “Мотор Cіч” В’ячеслав Богуслаєв, чиє підприємство проектуватиме і вироблятиме двигун для цього літака.
“До проекту Ан-158 будуть внесені стандартні для вантажної версії
зміни. Наприклад, розширений фюзеляж”, – каже він. Вантажопідйомність
нового літака становитиме 15-20 т. На підготовку проекту, виробництво
дослідного зразка і його випробування піде близько двох років, очікує
Богуслаєв.
Літак має замінити зношені машини попередніх модифікацій “Ан”. “Вже
зараз починають списувати вантажні літаки “Антонова” – Ан-26 і Ан-32.
За два роки цей процес сягне піку, і на зміну застарілим моделям ми
запропонуємо Ан-178″, – каже керівник “Мотор Січ”.
Основними ринками збуту нового літака стане Росія, країни Близького Сходу і Африки, вважає аналітик компанії “Інфомост” В’ячеслав Коновалов.
“Ми могли б претендувати також на ринки країн Євросоюзу, зокрема на
замовлення для НАТО. Але в АНТК немає необхідних європейських ліцензій,
і попередні спроби їх отримати не мали успіху”, – зазначає він. На
думку Коновалова, в Росії в Ан-178 буде зацікавлене Міноборони, яке
раніше оголосило про програму заміни військово-транспортних літаків, а
також авіакомпанії, які працюють в Сибіру і на Крайній Півночі.
За оцінками директора Центру економічного і політичного аналізу Олександра Кави,
обсяг виробництва нового літака міг би становити 70-75 штук на рік: 60
в Росії і 10-15 в Україні. Зараз Ан-148 виробляється на потужностях
Воронезького акціонерного літакобудівного товариства, а також на
київському авіазаводі “Авіант”. Спільний ринок збуту Ан-178 він оцінює
в 700-800 машин протягом 10-12 років.
“З урахуванням передбачуваної ціни літаків в 20-25 млн дол спільний
ринок збуту становитиме від 14 млрд дол до 20 млрд дол”, – говорить
Кава. Найближчі конкуренти майбутнього українського літака – Loockheed
Hercules C-130 і Casa C295, за оцінками експерта, на 30-40% дорожчі за
український аналог. “Хоча, безумовно, немає гарантії, що на світовому
ринку найближчим часом не з’явиться щось ще”, – додає Кава.
Втім, проблемою майбутнього проекту може стати відсутність
фінансування, зазначає Богуслаєв. “На те, щоб запустити Ан-178,
потрібно близько 150 млн дол. Такі кошти в нашому бюджеті не
передбачені, і знайти їх в Україні через фінансову кризу найближчим
часом неможливо”, – упевнений Богуслаєв. Він не виключає, що гроші
надасть російська “Об’єднана авіабудівна корпорація” (ОАК).
Вчора отримати коментар в ОАК не вдалося. Втім, досі спільне
українсько-російське виробництво літаків в Росії оцінювалося високо. На
авіасалоні МАКС-2009, що пройшов минулого року, російські
авіаперевізники підписали угоду на закупівлю близько 60 машин Ан-148. А
керівництво компанії “Сухий” визнало, що, попри інвестиції майже 2 млрд
дол, серійне виробництво літака-конкурента SSJ 100, яке мало б
розпочатися всередині 2009 року, так і не почалося.
“У цих умовах є всі шанси домовитися про фінансування Ан-178 з боку
Росії. Тим більше що проект може окупитися вже за два роки після
початку серійного виробництва літака”, – говорить Кава.
Як стало відомо, Україна в березні почне реалізацію контракту з модернізації військово-транспортних літаків для ВПС Індії.
За повідомленням у понеділок, 22 лютого, достовірного джерела в галузі,
перший індійський Ан-32 очікується в першій декаді березня. На
потужностях Авіаційного науково-технічного комплексу (АНТК) ім.
Антонова буде проведено дослідну модернізацію літака. Після приймання
робіт індійською стороною серійна модернізація буде розгорнена на
потужностях “410-го заводу цивільної авіації” (обидва – в Києві).