Астрономи запропонували пояснення феномену “роздування” планет, що обертаються на малих орбітах навколо своїх зірок.
Взаємодія потоків енергії з магнітним полем планет породжує струмені, які можуть проникати в надра планети і розігрівати їх.
Коротко дослідження викладено на сайті журналу New Scientist, її препринт доступний на сайті arXiv.org.
Фахівців
цікавили “гарячі Юпітери”, що знаходяться на дуже невеликій відстані
від своєї зірки – набагато ближче, ніж Меркурій до Сонця. На цей момент
астрономи виявили близько 150 таких планет. Їх маса порівнянна з масою
“справжнього” Юпітера, а обсяг може в кілька разів перевищувати обсяг
газового гіганта Сонячної системи.
Одна з гіпотез припускає, що
планети розігріваються і “роздуваються” під дією приливних сил. Однак
такий механізм працює тільки для планет з еліптичними орбітами, а
орбіти частини дивних планет практично кругові. Автори нової роботи
припустили, що планети можуть розігріватися за рахунок потоку
заряджених часток, що кружляють навколо них. Джерелом часток можуть
бути атоми натрію і калію – при надзвичайно високій температурі
атмосфери “гарячих Юпітерів” їх електрони можуть зриватися зі своїх
орбіталей.
Вітри “закручують” потоки електронів навколо планети.
Взаємодія потоків з магнітним полем планет породжує струмені, які
можуть проникати в надра планети і розігрівати їх. Схожим чином
нагріває хліб тостер. Автори нової роботи вважають, що такий механізм
може нагрівати планети в достатній мірі, щоб вони “роздувалися”. Проте,
вчені відзначають, що описана ними схема може працювати не для всіх
планет.
У минулому році інший колектив дослідників опублікував
роботу, в якій показав, що “гарячі Юпітери” утворюються навколо своїх
зірок дуже швидко – швидше, ніж пророкують сучасні теорії
планетостворення.
