Європейське законодавство не допоможе Україні побороти корупцію, якщо у
керівництва країни не буде політичної волі до глибоких перетворень. На
цьому наголошували експерти на конференції «Київський діалог».
Україна вже багато років залишається однією з найкорумпованіших
країн Європи – якщо вірити міжнародній неурядовій організації
Transparency International. Боротьби з корупцією практично немає, хоча
за кожного українського президента з´являється нова стратегія, яку всі
експерти називають правильною і багатообіцяючою. Не став винятком і
Віктор Янукович – за його дорученням команда фахівців написала
стратегію, яку днями представлять на суд громадськості. Експерти, які
бачили документ, загалом схвально відгукуються про нього, хоча і
визнають: він майже нічим не відрізняється від попередніх. Тим часом
експерти на практиці поки не бачать у Києві політичної волі для рішучої
боротьби з корупцією.
«Урядовці у всьому світі говорять про боротьбу з корупцією. Але люди
не дурні – якщо вони не бачать негайних змін на краще, вони розуміють –
уряд бреше», – сказав в інтерв´ю Deutsche Welle представник Transparency
International у Грузії Марк Маллен. Він має з чим порівнювати. Як
розповів у своєму виступі Маллен, за останні сім років антикорупційна
політика президента Михаїла Саакашвілі дуже змінила країну. «Більшість
грузинів сьогодні у своєму повсякденні вже не стикаються з тотальною
корупцією, яка була раніше», – каже Маллен.
Грузія нині у рейтингу Transparency знаходиться поруч з Італією і
новачками Євросоюзу – Румунією і Болгарією. Хоча 68 місце – це й
незадовільний результат, але значно краще, ніж в України або Росії. Хоча
шлях Грузії у протидії корупції не можна назвати взірцевим, визнає Марк
Маллен. «Часто рішучість президента у боротьбі з корумпованими
чиновниками виходила за рамки закону», – каже Маллен. Лише зараз,
значною мірою приборкавши корупцію, Грузія поступово перейшла до
ухвалення європейського законодавства у цій сфері. Позаду у країни –
жорсткі дії президента, які надовго запам´яталися грузинам: це, зокрема,
масові, негайні звільнення чиновників цілими відомствами. Крім того,
антикорупційний спадок Саакашвілі – це рішуча дерегуляція. Президент,
щойно прийшовши до влади, умить скасував більшість дозволів і ліцензій,
які раніше можна було отримати лише за хабар, розповідає Маллен.
Тим часом в Україні рішучих дій влади щодо «очищення» чиновницького
апарату поки не спостерігається, зауважують експерти. Натомість
продовжується копітка робота з ухвалення «правильних» законів.
Найгучнішою тезою у виступі на «Київському діалозі» Руслана Рябошапки,
директора Бюро антикорупційної політики при уряді, стала обіцянка, що з
першого січня запрацює сумнозвісний пакет антикорупційних законів,
схвалений експертами Ради Європи та Організації економічної співпраці і
розвитку. Набрання чинності трьома важливими законами відкладається вже
кілька років через формальні недопрацювання.
Європейські закони – не панацея
Проте, навіть чудові закони ще не гарантують перемогу у боротьбі з
корупцією. Яскравий приклад цього на конференції навела Діана Ковачева з
болгарського відділення Transparency International. Ставши членом
Європейського Союзу, Болгарія розпочала втілення масштабної
антикорупційної стратегії. За три роки влада у Софії втілила стратегію
вже на три чверті. Однак рівень корупції у країні за цей час взагалі не
покращився, каже Ковачева. «Болгарія на 90 відсотків гармонізувала своє
законодавство з нормами ЄС та міжнародними антикорупційними конвенціями.
Ми маємо чудові закони, але жахливу реалізацію. Через проблеми з
корупцією ми навіть не можемо у заплановані терміни стати членами
Шенгенської зони», – зауважила Ковачева. 
Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Діана Ковачева
Представниця болгарського відділення Transparency вбачає головну
проблему у політичній корупції, що приводить до влади людей, не
зацікавлених у її прозорості. І тут європейські закони у Болгарії не
працюють, визнає Ковачева. Так, обмеження на фінансування партій з боку
бізнесменів, які, приміром, у Польщі принесли відчутні результати, у
Болгарії мало що змінили.
Корумповані політики: обмін компроматом
Як і в Україні, політична корупція залишається у Болгарії великою
проблемою – навіть після вступу до ЄС. У зв´язку із цим, як неодноразово
наголошували під час конференції експерти, важливо крім доходів
чиновників контролювати також їхні видатки: не можеш довести чистоту
походження коштів, за які будуєш розкішну віллу – маєш проблеми. Така
норма з´явиться і в Україні, якщо «антикорупційний пакет» нарешті дійсно
набере чинності першого січня. У Болгарії вона вже діє давно – з
мінімальним результатом. «Що було би у Болгарії, якби у пресі написали,
що президент, «живучи на одну зарплату», збудував величезний палац і має
у володінні гектари елітної замлі?» На це запитання Deutsche Welle
Діана Ковачева відповіла: „Як правило, у таких випадках нічого не
відбувається. Політичні опоненти регулярно вкидають у пресу фотографії
палаців одне одного з натяком на корупцію. Однак такі речі до кінця
ніколи не розслідуються”, – відзначає Ковачева.
«Треба ділитися»
То чим же вельми корумпована Болгарія – країна ЄС – краща за Україну
чи її сусідку по рейтингу корумпованості Росію? Представниця
Transparency International у Росії Олена Панфілова називає країни цієї
частини рейтингу «системно корумпованими». «Влада у таких країнах
бореться не з корупцією, а з хабарництвом. Їй вигідно приборкати дрібне
хабарництво, але свої власні корупційні інтереси вона відстоює рішуче,
не гребуючи на виборах тотальним адмінресурсом», – каже Панфілова. Вона
додає: лише копіюванням європейських антикорупційних законів системну
корупцію не подолати. «Адже у нас інша корупція. Це не класична
корупція, коли громадянин приходить до чиновника і дає йому гроші, щоб
полегшити собі вирішення проблем. Це інша корупція: коли чиновник
приходить до громадянина і каже йому: «Мені подобається твій бізнес –
треба ділитися». У таких ситуаціях не будеш розмахувати європейськими
етичними кодексами на кшталт «я не даю хабарів», – підсумовує
Панфілова.
За кілька днів в Україні місцеві вибори. Наговорившись про
необхідність впровадження європейських законодавчих норм, у кулуарах
українські експерти пояснюють іноземним колегам: люди йдуть у владу
захищати свій бізнес, ті, хто переможе, не можуть не скористатися
владними можливостями, які дозволяють повернути «інвестовані» у вибори
гроші.
