Після того як 109 з 110 місць у парламенті
Бєларусі за підсумками виборів виявилися
зайнятими депутатами, вірними нинішньому
режиму, Захід “укотре безпорадно
спостерігає за тим, як глава бєларуської
держави зміцнює свою владу над заляканим
населенням”, пише Франк Нінгуйзен у
Süddeutsche Zeitung.
Однак, за словами Нінгуйзена, європейці
стурбовані не тільки подіями в Бєларусі:
невідомо, пише він, чи будуть жовтневі
вибори в Україні чесними і що стане з
Юлією Тимошенко, а “вельми неапетитна
боротьба за владу”, що розгорнулася
в Грузії перед виборами, “з відвертою
виразністю “демонструє, що до демократії
країні ще далеко. У Росії, продовжує
Нінгуйзен, тенденція до авторитаризму
зміцнюється кожен місяць, а в Азербайджані
прожектор “Євробачення” висвітив,
що всі надії Європи на “демократичну
весну” були лише непорозумінням. “На
сході Європи тепер у моді не демократія
та участь громадян в управлінні державою,
а державний контроль і влада автократів”,
– вважає автор.
Одна з причин посилення розриву між
демократичними і недемократичними
державами, що здавався вже подоланим,
полягає, за словами автора, в тому, що
Захід недооцінив волю еліт до влади.
“Спільна боротьба з терором і зміцнення
економічних інтересів подавалися як
стратегічне партнерство”, і здавалося,
що свобода і демократія рано чи пізно
настануть слідом за цим, пише Нінгуйзен.
“Однак це не так, і це зокрема пов’язано
з самою Європою”, – каже автор.
У зв’язку з крахом референдумів про
подальший шлях ЄС у Франції та Нідерландах,
а також кризою євро Нінгуйзен пише:
“Європа багато років бореться сама
з собою і водночас, що не дивно, втрачає
привабливість для Сходу”. Насамперед
ця тенденція помітна в Грузії та Україні:
оскільки інтеграція в ЄС в будь-якому
випадку не розглядається, у країн немає
стимулу проводити реформи.
Однак, продовжує Нінгуйзен, можновладцям
не варто уявляти себе в безпеці. У
довгостроковій перспективі становище
автократів підриває не так жага
демократії, скільки прагнення до
добробуту. “Лукашенко може дозволити
собі проводити нещадний курс тільки
тому, що Росія підтримує його режим
грошима. Москва, у свою чергу, нині
спокійно дивиться на будь-які сварки з
Заходом, оскільки вважає, що знайде
економічну удачу в Азії”, – зазначає
він. Владики послаблять контроль, якщо
ослабнуть економічно, а люди повинні
самі вирішувати про межу свого терпіння,
“жодні доброзичливі заклики Заходу
до демократії тут не допоможуть”,
висновує Нінгуйзен.
Переклад InoPressa
