На вивченні Венеціанської комісії
(ВК) є проект закону “Про прокуратуру”.
Цим законом пропонується, зокрема,
позбавити прокуратуру контролю за
слідством, обмежити чисельність
прокурорів і знизити вплив президента
на генерального прокурора, пише
“КоммерсантЪ-Украина”.
В Адміністрації президента тим часом
заявляють, що проект потрапив до ВК без
їхнього відома, і обіцяють внести до
Верховної Ради альтернативний документ,
шанси на ухвалення якого значно вищі,
ніж у документа, який вивчає комісія.
Про те, що Європейська комісія за
демократію через право (Венеціанська
комісія) взялася до роботи над черговим
законопроектом, який надійшов з України,
повідомив секретар комісії Томас
Маркерт.
“Венеціанська комісія зараз вивчає
проект закону про прокуратуру,
підготовлений Національною комісією
зі зміцнення демократії та утвердження
верховенства права (консультативно-дорадчий
орган при президенті)”, – заявив він.
У прес-службі ВК уточнили, що висновок
комісії щодо зазначеного документа
буде затверджено 15-16 червня.
У розпорядженні видання опинився
текст згаданого документа. Проект
передбачає істотну зміну повноважень
прокуратури. З переліку функцій цього
органу зникло не лише проведення
досудового слідства, а й будь-яка
можливість впливу прокурора на слідчих.
Пропонується залишити у віданні
прокуратури лише підтримку держобвинувачення
в суді, а також нагляд за законністю
роботи органів, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, слідство і виконання покарань
у сфері кримінальної юстиції.
Повністю змінюється структура
прокурорської системи. Крім Генеральної
прокуратури (ГПУ), пропонується створити
регіональні та окружні прокуратури –
перші є аналогом обласних, другі
покривають один або кілька районів.
Однією з найбільш помітних новацій
стало обмеження штату органів прокуратури.
У Генпрокуратурі, згідно з проектом,
можуть працювати не більш ніж 50 прокурорів.
Запит газети про нинішній штат ГПУ
наразі залишився без відповіді, але з
чисельності керівного складу очевидно,
що цей рівень набагато вищий за задану
планку – сьогодні у відомстві працюють
8 заступників генпрокурора і 14 старших
помічників глави ГПУ та їхній заступників.
Законопроект обмежує також штат
регіональних (один прокурор на 75 тис
населення) та окружних (один на 10 тисяч)
прокуратур.
Прокурорські працівники готові до
скорочень у зв’язку зі зменшенням
функцій, але жорстко критикують цю норму
законопроекту. “У постійно мінливих
умовах фіксувати в законі кількість
співробітників ні в якому разі не можна.
До того ж ми досі чітко не знаємо, чим
буде займатися прокуратура”, – пояснив
президент Української асоціації
прокурорів Олександр Шинальський.
Проект вносить зміни і в процедуру
призначення голови ГПУ. Сьогодні
президент має право звільнити генпрокурора
з будь-якої формальної причини. У разі
ухвалення закону президенту для
підписання указу про відставку потрібно
звинуватити його в порушенні присяги
і довести цей факт у дисциплінарній
комісії. Водночас право звільнити
генпрокурора без аргументації з’являється
у Верховної Ради – недовіра парламенту
автоматично призводить до його відставки.
“Закон вийшов цікавий, ми затвердили
його, але подальша його доля мені
невідома. Сумніваюся, що президент
подасть його в Раду в такому вигляді”,
– сказав член Нацкомісії зі зміцнення
демократії, суддя Конституційного суду
у відставці Микола Козюбра.
До Венеціанської комісії
проект закону дійшов незвичним шляхом
і зі скандалом
Адміністрація президента (АП)
дистанціювалася від документа, що
розглядають у ВК. “Офіційно проект
закону “Про прокуратуру” до
Венеціанської комісії не відправлявся,
про що ми в письмовому вигляді поінформували
комісію. Текст, який знаходиться у ВК,
було надіслано туди з порушенням порядку,
встановленого президентом”, – заявив
радник голови держави, керівник головного
управління АП з питань судоустрою Андрій
Портнов.
У нацкомісії уточнили, що закінчили
роботу над даним законопроектом 22
грудня. “Я направив його (до ВК) ще в
грудні, відразу після того як проект
був затверджений”, – заявив співголова
нацкомісії, народний депутат Сергій
Головатий (Партія регіонів). Тим часом
прес-аташе ВК Тетяна Мишелова запевнила,
що документ надійшов у комісію лише 26
січня.
Прикметно, що за кілька днів до отримання
Венеціанською комісією законопроекту
“Про прокуратуру” стало відомо про
конфлікт його автора з владою. Депутати
від Партії регіонів домоглися виведення
пана Головатого зі складу моніторингового
комітету Парламентської асамблеї Ради
Європи (ПАРЄ), а його місце зайняла Юлія
Льовочкіна, сестра голови АП Сергія
Льовочкіна.
Тетяна Мишелова розповіла також, що
процедура подання законопроекту до ВК
була незвичайною – він надійшов не від
української сторони, а від голови
моніторингового комітету Андреса
Еркеля. “За нашими правилами, Нацкомісія
зі зміцнення демократії має право
звертатися до ВК безпосередньо, і свого
часу вона передавала нам документи для
експертизи. Мені складно сказати, чому
пан Головатий не скористався своїм
правом і цього разу”, – зазначила пані
Мишелова.
Сергій Головатий у повторній бесіді
з газетою визнав, що направляв документи
за складною схемою. “Портнов домігся,
щоб нам (нацкомісії) заборонили звертатися
до Венеціанської комісії безпосередньо.
Тому я придумав інший шлях, через
моніторинговий комітет ПАРЄ. А що я
домовлявся про цю передачу, використовуючи
свої особисті зв’язки, без офіційного
звернення нацкомісії, порушень з мого
боку немає”, – вважає депутат.
Андрій Портнов підтвердив інформацію
про заборону на звернення структури
Сергія Головатого до ВК. “Усі допоміжні
органи при президенті зобов’язані
погоджувати будь-які документи, які
відправляються у міжнародні структури.
Такі документи відправляються тільки
за підписом голови Адміністрації
президента”, – пояснив чиновник.
Законопроект нацкомісії напевно буде
зареєстровано в парламенті, адже у пана
Головатого є право законодавчої
ініціативи. У разі позитивного висновку
ВК це дає йому перевагу перед “офіційним”
проектом закону “Про прокуратуру”,
який розробляється в АП робочою групою
під керівництвом Андрія Портнова – даний
документ найпевніше не буде вивчатися
ВК до голосування в Раді.
Пан Портнов стверджує, що на сьогодні
його законопроект ще не готовий. “Тільки
після прийняття Кримінально-процесуального
кодексу та закону “Про адвокатуру”
стане зрозуміло, який обсяг повноважень
повинен бути у прокуратури. До цього
проекту закону “Про прокуратуру”
не буде”, – заявив радник президента.
А враховуючи, що закон про прокуратуру
необхідно прийняти в стислі терміни
після затвердження Кримінально-процесуального
кодексу, у АП не буде часу для звернення
до Венеціанської комісії, адже цей орган
витрачає на розгляд документів, що
надійшли, до півроку.
Зауважимо, що президентський проект
КПК був схвалений Верховною Радою у
першому читанні 9 лютого. Генеральний
прокурор Віктор Пшонка прогнозує, що
Рада схвалить проект Кримінально-процесуального
кодексу в другому читанні до кінця
березня. Генпрокурор висловив сподівання,
що новий КПК набуде чинності вже з
першого жовтня.
Комісія зі зміцнення демократії та
утвердження верховенства права при
президентові України вважає, що прийнятий
Радою у першому читанні Кримінально-процесуальний
кодекс потребує суттєвого доопрацювання,
бо у новому КПК є чимало порушень.
