Світ знав про масову загибель українців під час Голодомору 1932-1933 років, але не зупинив трагедію.
Про те, чому міжнародна спільнота не відреагувала на злочини сталінського режиму, в інтерв'ю ЗМІ розповів завідувач відділу дослідження геноциду Національного музею Голодомору-геноциду, доктор філософії з історії Михайло Костів.
"Інформацію мали. Просто не хотіли бачити"
За словами історика, твердження про повне приховування Голодомору – міф. У 1932-1933 роках у Великій Британії, США, Франції та інших країнах виходили публікації, які прямо говорили про масову загибель людей у радянському союзі.
"Якщо переглянути іноземну пресу того часу, інформації про Голодомор доволі багато. У західних країнах знали, що в Україні вмирають мільйони", – зазначає Костів.
Водночас срср вів власну інформаційну кампанію, наполягаючи, що ніякого голоду немає. Це створювало ефект "інформаційної війни".
Спроби допомоги, які срср відкидав
Першими реагувати почали українці на західноукраїнських землях – тодішній території Польщі та Румунії. Там створювали громадські комітети порятунку, збирали продукти й поширювали інформацію про трагедію.
Однак радянський союз заперечував сам факт голоду й офіційно жодної допомоги не приймав.
Надіслати продукти можна було лише приватно – через магазини мережі "Торгсин", доступні лише тим, хто мав родичів за кордоном.
Активістка Мілена Рудницька намагалася порушити питання Голодомору в Лізі Націй, однак міжнародна організація не ухвалила жодного рішення, здатного врятувати українців.
Хто говорив про Голодомор у Європі
Про трагедію також повідомляли європейські діячі:
норвежець Йоган Людвіг Мовенкель,
архієпископ Відня Теодор Інніцер,
німецький політичний діяч Евальд Амменде, який у 1935 році видав одну з перших книг про Голодомор і писав у пресі про мільйони жертв.
срср реагував агресивно – звинувачував Австрію та Німеччину у "наклепах" і публікував матеріали, покликані дискредитувати критиків.
Чому США не визнали Голодомор
В американській пресі також з’являлися матеріали про український голод, українська громада організовувала масові акції, а конгресмен Гамільтон Фіш намагався підняти це питання в Палаті представників.
Однак у 1933 році США та срср встановлювали дипломатичні відносини. Це стало ключовим чинником, який "переважив" тему голоду.
"Дехто в українській громаді Америки навіть критикував президента Франкліна Рузвельта за співпрацю з радянським союзом", – нагадує Костів.
