| Позивач у справі – адвокат Володимир Оленцевич під час судового засідання заявив, що згідно із законодавством України звання Героя України може отримати тільки громадянин України, передає “Інтерфакс-Україна”. |
На його думку, Бандера не є громадянином України, оскільки помер в 1959
році, тобто до 1991 року. Таким чином, на думку Оленцевича, президент
Ющенко перевищив свої службові повноваження.
“Степан Бандера не є суб’єктом присвоєння такої нагороди, оскільки не є
громадянином України”, – заявив Оленцевич.
Колегія суддів погодилася з думкою позивача і підтвердила, що “особи,
які померли до 1991 року, не можуть бути громадянами України і вирішила
позов до президента України про присвоєння звання Героя України Бандері
задовольнити, указ визнати незаконним і скасувати його”.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області
протягом 10 днів.
Також під час судового засідання колегія суддів відмовила в клопотанні
третій особі – внукові Бандери – перенести
судове засідання на три місяці, оскільки це порушило б існуючі
юридичні норми.
Внук Бандери Степан постійно проживає і працює в місті Калгарі (Канада) і
не може раніше приїхати на засідання.
Довідка. Степан Бандера
Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909. Був лідером
українських націоналістів, головою революційної Організації українських
націоналістів (ОУН(б)).
У 1929 він вступив в ОУН, з 1931 був членом Крайової Екзекутиви ОУН на
західноукраїнських землях (ЗУЗ), а з червня 1932 – заступником Крайового
Провідника і референт пропаганди. З 1940 обіймав керівні посади в ОУН.
У червні 1941 року українські націоналісти на чолі із Бандерою увійшли
до Львова разом з німецькими військами. 30 червня 1941 року Бандера був
заарештований нацистським урядом за проголошення його прихильниками на
чолі із Ярославом Стецько відновлення незалежної Української держави у
Львові (всупереч фашистським планам колонізації України).
Після закінчення Другої світової війни Бандера жив у Західній Німеччині,
звідки продовжував керувати УПА.
Убитий у 1959 році в Мюнхені, як встановив німецький Федеральний
конституційний суд у Карлсруе – за завданням КДБ, Богданом Сташинським,
який пізніше втік до Західного Берліну.
