| Хто б не став наступним президентом України, ця ключова для спокою в Центральній Європі країна, швидше за все, і далі викликатиме тривогу у своїх західних і східних сусідів, як мінімум через нестабільну економічну ситуацію, вважає El País. |
Ні у Віктора Януковича, ні у Юлії Тимошенко, що вийшли в другий тур
президентських виборів, немає магічних рецептів подолання кризи, попри
всі їх популістські обіцянки, підкреслює кореспондент Пілар Бонет.
“Ющенко йде, але залишає посіяні ним паростки “самоствердження
України”, які інші кандидати не зможуть ігнорувати, подобається їм це
чи ні”, – пише журналістка. “Ющенко хотів, щоб Україна була країною з
власною історією, ідентичністю і пам’яттю, і це добре, але він
добивався цього, виходячи з помилкових підстав, і це погано”, – вважає
замголови Ради з національної безпеки України (РНБО – ред.) Дмитро
Видрін. У відчайдушній спробі створити українську ідентичність
президент, що вже йде, шукав і нав’язував відмінності від Росії, за що
був покараний виборцями.
Процес відмежування від “старшого брата” відбувається зараз у всіх
“політичних сімействах” України: “Поза волею гравців Помаранчева
революція наклала свій відбиток і обмежила простір української
політичної гри”, – продовжує видання. Янукович став давати
прес-конференції українською мовою, а Тимошенко в ході поїздки по
західних регіонах країни “підхопила естафету Ющенка”, уподібнивши себе
українським солдатам армії Австро-угорської імперії, під час Першої
світової війни, що отримала перемогу над російськими військами, пише
газета.
Тим часом в Москві прем’єр-міністр Володимир Путін заявив, що не
допустить “українізації” російської політики. “Українізацію” в
залежності від результату можна інтерпретувати “як плутанину і обман, а
можна – як освоєння плюралістичної і багатої демократії”, відзначає
Пілар Бонет.
