| Кобзарство – унікальне явище української культури, історично збережене в Україні до сьогодення. Проводячи фестивалі української епічної традиції, ми сприяємо її продовженню, а також відроджуємо народні музичні інструменти. Фестиваль розрахований на якнайширші кола глядачів, незалежно від віку та виду діяльності. |
Мета фестивалю
Сприяння подальшому відродженню та
популяризації традиційного кобзарського
мистецтва, залучення молоді до справи.
Привернення уваги громадськості до
національних традицій, культурно-історичних
надбань українського народу.
Організація змістовного й пізнавального
відпочинку для сім’ї та молоді.
Глядачі та учасники фестивалю
цього року матимуть змогу:
-
Послухати кобзарювання та концертні
виступи кобзарів, бандуристів, лірників. -
Відвідати концерти стародавньої
та духовної музики. -
Навчитися танцювати традиційні
українські танці. -
Ознайомитися з технікою виготовлення
музичних інструментів. -
Оглянути виставку традиційних
кобзарських інструментів з музейних
та приватних збірок.
-
Оглянути виставку наукових здобутків,
фото й мистецьких творів про українське
кобзарство. -
Послухати та взяти участь у
конференції на актуальні теми продовження
кобзарської традиції у третьому
тисячолітті. -
Переглянути фільми, відеоролики
та інтервю на теми історії й сьогодення
кобзарської традиції. -
Побачити показовий виступ на тему
традиційного бойового мистецтва давніх
кобзарів, яке мало назву “костурець”. -
Придбати тематичну літературу,
відео- та аудіопродукцію.
Фестиваль буде цікавим кожному,
незалежно від віку та виду діяльності,
адже нестиме у собі інформацію з глибини
віків про одну з унікальних самобутніх
ланок національної культури.
Кобзарство
– це сувора традиція, звичай та незвичайна
історія про співців українського народу.
Щороку протягом
століть кобзарські цехові братства
розпочинали свої мандрівки Україною
на Трійцю, а завершували на Покрову
В українській
культурі з давніх-давен природньо
співіснували кобзарство (духовно-мистецька
традиція з особливим світоглядом і
стилем життя) і бандурництво (світське
музикування, поширене серед інтелігенції
та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній
українській хаті була кобза чи бандура.
Грали на традиційних інструментах
козаки й представники української
еліти. 1775 року Запорозьку Січ було
ліквідовано, і все менше козаків та
старшин грали на кобзах, але продовжувала
існувати кобзарська духовна традиція
– незрячі співці нагадували про козацькі
вольності.
Надзвичайно високим був
моральний авторитет цих мандрівних
філософів-митців. Кобзарем міг стати
далеко не кожен. Хлопці обирали собі
вчителя і від нього протягом 3-4 років
навчалися грати й співати, опановували
цехові звичаї. Отримавши “визвілку”
(склавши своєрідний іспит), молоді
кобзарі вступали до братства.
Кожне
братство гуртувалося довкола однієї з
церков повіту і мало свою цехову корогву.
Кобзарі мали свою таємну – “лебійську”
– мову, таємні пісні, танець і власне
бойове мистецтво…
- Програма
-
- 5 червня
12:00 Початок кінопоказів
17:00 Відкриття виставки традиційних
кобзарських музичних інструментів з
колекції Національного музею народної
архітектури та побуту України (Київ,
с.Пирогів)
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників
з усієї України
19:30 Традиційні танці під троїсту музику-
- 6 червня
10:00 Кінопокази;
Робота виставкової експозиції;
Виставка дисків та літератури;- 15:00 Майстер-класи з виготовлення та
гри на традиційних інструментах
Живе кобзарювання;
18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників
з усієї України;
19:30 Традиційні танці під троїсту музику-
- 7 червня – Трійця
10:00 Освячення інструментів у церкві
Івана Богослова (територія Михайлівського
собору);
Кінопокази (приміщення музею);
Робота виставкової експозиції;
Виставка дисків та літератури;
15:00 Живе кобзарюванн;- 17:00 Святковий концерт кобзарів та
лірникі; - 18:30 Танці під троїсту музику
