Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що не піде на жодні компроміси в питанні притягнення до відповідальності винних у подіях 31 серпня під будівлею Верховної Ради.
"Я не піду ні на які компроміси – ні присмачені політичними заслугами, ні присмачені політичними прапорами – на те, щоб якось вигородити або закрити очі на тих, хто все це організував", – сказав глава МВС журналістам у середу в Києві.
"Політична відповідальність, кримінальна відповідальність, вся відповідальність, яку диктує людська совість, повинна бути, інакше держава не буде існувати", – підкреслив міністр.
За його словами, зловмисники мали намір кинути не одну гранату. "Передбачалося, що гранати кинуть і в військовослужбовців, і у вікна Верховної Ради, де були депутати", – сказав Аваков.
У свою чергу генеральний прокурор Віктор Шокін обіцяє, що Генеральна прокуратура України наступного тижня оприлюднить інформацію щодо розслідування подій 31 серпня під будівлею Верховної Ради.
"Я думаю, наступного тижня – у вівторок або в середу – ви всі почуєте звіт, інформацію про цю подію", – сказав Шокін.
Відповідаючи на запитання про те, скільки насправді було кинуто гранат під будівлею Верховної Ради, він сказав: "Не знаю".
Генпрокурор знову нагадав, що розслідуванням кримінального провадження щодо подій 31 серпня займається Головне слідче управління МВС.
Народний депутат, екс-радник голови МВС України Антон Геращенко має намір звернутися до керівництва країни та міського голови Києва Віталія Кличка щодо встановлення камер відеоспостереження в місцях проведення масових акцій у столиці.
"Я думаю звернутися (до керівництва України – ред.) і до Кличка з тим, щоб таке рішення було проголосоване. Це досить дорого, але це треба зробити – на площі перед Верховною Радою і на Майдані Незалежності – у тих місцях, в яких в основному проводяться масові акції", – сказав він журналістам у середу в Києві.
"Треба поставити 4-6 камер, щоб ніхто не міг уникнути покарання. Щоб якщо хтось і кине гранату, то це повинно бути зафіксовано камерами", – додав Геращенко.
Нагадаємо, 31 серпня під будівлею Верховної Ради після ухвалення в першому читанні змін до Конституції почалися сутички між мітингувальниками та правоохоронцями.
В ході мітингу під будівлею парламенту агресивно налаштовані активісти почали штурм парламенту, потім пролунала низка вибухів, було кинуто бойову гранату.
У результаті протистоянь троє бійців Нацгвардії померли від поранень. Більш ніж 150 – отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Станом на 1 вересня результаті зіткнень 141 поранений перебував у лікарнях, десятеро з-поміж цих людей – з важкими пораненнями.
Крім того, постраждали журналісти, зокрема й співробітник французького телеканалу.Осколком був поранений і заступник міністра внутрішніх справ Василь Паскал.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що чоловіка, котрий кинув гранату, затримано й він зізнався у злочині. Ним виявився представник ВО "Свобода", боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк.
18 учасників акції, підозрюваних у масових заворушеннях, затримані і перебувають в ізоляторах тимчасового утримання Києва. Оголошено підозри 4 особам.
У мітингах під Радою брали участь представники ВО "Свобода", Радикальної партії і "Правого сектора". При цьому Аваков звинуватив у зіткненнях лише представників "Свободи" й особисто лідера партії Олега Тягнибока. Міліція викликала на допит лідерів та членів ВО "Свобода".
"Свобода", у свою чергу, покладає відповідальність на чинну владу і вимагає відставки міністра внутрішніх справ.
Президент України Петро Порошенко вважає, що організатори зіткнень, у тому числі політики, повинні понести сувору відповідальність.
Генеральна прокуратура України (ГПУ) порушила справу щодо зіткнень під Радою за частиною 3 статті 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.
А прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження за чотирма статтями Кримінального кодексу України – статті 348 (вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов'язків), частиною 3 статті 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), статті 293 (групове порушення громадського порядку) і частиною 2 статті 294 (масові заворушення).
