План бюджетної економії, запропонований
прем’єр-міністром Греції Георгіосом
Папандреу, в середу схвалено парламентом
країни: він отримав підтримку 155
законодавців, повідомляє NEWSru.com з
посиланням на спікера грецького
парламенту Філіппоса Петсалнікоса.
Проти проекту проголосувало 138 членів
парламенту.
– ЗМІ: ЄC надав би Греції кредит і без
схвалення плану бюджетної економії,
щоб врятувати євро
Ухвалення середньострокової бюджетної
програми, що передбачає скорочення
витрат і збільшення податків, є умовою
надання Греції чергового траншу допомоги
Євросоюзу і Міжнародного валютного
фонду.
Зазначимо, що на тлі голосування в
парламенті в Греції проходить масовий
страйк проти скорочення фінансування
бюджетників і підвищення податків.
Тим часом перед голосуванням прем’єр
Папандреу просив депутатів дати Греції
історичний шанс і проголосувати за
Середньострокову фінансову програму
до 2015 року.
“Прошу вас дати Греції історичний
шанс”, – цитує його слова ИТАР-ТАСС.
Голова уряду наголосив, що Середньострокова
програма бюджетних скорочень дасть
змогу стабілізувати ситуацію, забезпечити
пожвавлення в економіці, а також домогтися
кращих умов для країни на подальших
переговорах з міжнародними кредиторами.
“Попереду ще новий тур жорстких
переговорів для швидкої розробки плану
управління борговою кризою”, – сказав
Папандреу.
За його словами, ухвалення програми
– єдиний спосіб для того, щоб виграти
необхідний час, здійснити великі
структурні реформи і досягти відновлення
справедливості в суспільстві.
“Наведення ладу у власному будинку
– в наших національних інтересах”, –
сказав прем’єр.
Голова уряду наголосив, що на даний
момент головним завданням є забезпечення
виплат зарплат і пенсій, щоб в країні
не стався дефолт. Папандреу піддав
гострій критиці головну опозиційну
правоцентристську партію “Нова
демократія”, сказавши, що вона
збирається голосувати проти ухвалення
програми в суто популістських цілях.
“Проте парламентська група ПАСОК
виконає свій патріотичний борг і
проголосує за програму”, – наголосив
прем’єр, запевнивши, що уряд “боротиметься
до кінця”.
ЗМІ: ЄC надав би Греції кредит
і без схвалення плану бюджетної економії,
щоб врятувати євро
Є тільки два способи врегулювати
грецьку кризу, вважає оглядач The Times
Анатоль Калецкі, думку якого наводить
сайт InoPressa.
Перший полягає в тому, що Греція
оголошує дефолт зі своїх боргів і
виходить з єврозони. Якщо грецький уряд
зможе друкувати власні паперові гроші,
то у нього буде можливість “виплачувати
пенсії, а також зарплату держслужбовцям
і корумпованим чиновникам, хоча і із
ризиком інфляції в стилі Веймарської
республіки”, – пояснює видання.
Другий вихід: ЄС бере на себе колективну
відповідальність приблизно за половину
боргів Афін. Якщо заборгованість Греції
зменшити з нинішніх 150% ВВП до відсотків
80 – на рівні Німеччини, Франції і
Великобританії – то країна може
сподіватися, що її економіка знову
запрацює, вважає The Times.
Другий варіант імовірніший, оскільки
уряди Німеччини і Франції вважають, що
руйнування єврозони немислиме. А дефолт
Греції і девальвація заощаджень грецьких
громадян при переводі у національну
валюту неминуче викличе ланцюгову
реакцію, пояснює газета.
Ірландці “негайно переведуть свої
заощадження в німецькі банки, що розорить
банки Ірландії і змусить цю країну вийти
з єврозони”.
Втеча капіталів стане смертельною
загрозою для членства в єврозоні
Португалії, Іспанії, Італії, Бельгії і
навіть Франції.
“Отже, Європа буде змушена дати
Греції більше грошей, навіть якщо
грецький парламент сьогодні проголосував
би проти заходів жорсткої економії”,
– вважав оглядач видання, зазначаючи,
що ЄС буде вимушено допомогти також
Ірландії і Португалії.
У результаті заради порятунку євро
кредитоспроможні держави єврозони
будуть вимушені узяти на себе
відповідальність приблизно за 500 млрд
євро – заборгованість Греції, Ірландії
і Португалії. На думку автора, це не так
вже багато на тлі ВВП єврозони – більш
як 10 трильйонів євро.
“Але перекласти цю заборгованість
з національних на панєвропейських
платників податків неможливо без великих
інституційних реформ”, – підсумовує
Калецкі.
ЄС доведеться створити щось подібне
до єдиного міністерства фінансів, яке
виступить гарантом держборгів і матиме
право вето на податкову, бюджетну і
соціальну політику всіх країн єврозони,
зазначив президент ЄЦБ Жан-Клод Тріше.
Заковика в тому, що на даний момент
така “фіскальна федерація”
неприйнятна для громадської думки і в
кредитоспроможних країнах типу Німеччини,
і в країнах-банкрутах на зразок Греції,
мовиться в статті. Країнам-кредиторам
не потрібний додатковий тягар, а боржники
не бажають втрачати суверенітету і
демократичного самовизначення.
“Тому і кредитори, і боржники
чинитимуть опір єдино можливому
розв’язанню кризи євро, поки не вичерпають
усіх інших можливостей”, – підсумовує
автор.
Парадоксально, але факт: неослабна
загроза кризи – необхідна умова навіть
тимчасовій фінансовій стабільності
Європи, зазначає він. Для переходу ж до
“фіскального федералізму”, який
вилікує від кризи, сама криза повинна
ще більш загостритися.
Проте європейські лідери сподіваються,
що криза поступово уляжеться. У чомусь
вони мають рацію, але час працює проти
виживання євро, вважає автор.
Перша небезпека – несподівані фінансові
потрясіння і невдалі політичні рішення.
Друга – що громадська думка з часом стане
тільки жорсткішою, виборці в
країнах-боржниках усвідомлюють свою
силу. Німеччина, Франція і ЄС готові
заплатити що завгодно, аби утихомирити
Грецію або Ірландію, якщо ті пригрозять
дефолтом.
“Якщо європейські політики справды
хочуть врятувати євро, хай зроблять
якісний стрибок до фіскальної федерації,
і якнайскоріше”, – підсумовує The Times.
Загальний страйк і масові акції
проводяться в Греції на знак протесту
проти ухвалення плану 28-мільярдного
скорочення бюджетних витрат, підвищення
податків і приватизації держпідприємств.
ЄС і МВФ вважають ці заходи необхідною
умовою для надання Греції чергового
траншу фінансової допомоги на 12 мільярдів
євро.
Без нього вже за два тижні країні не
буде чим платити за рахунки, і технічно
це означатиме дефолт – перший в історії
Єврозони. Економісти не відкидають, що
неминуча за ним паніка на міжнародних
фондових майданчиках викличе новий
виток глобальної кризи, найбільше в
якому постраждає єдина європейська
валюта.
Остаточне рішення за проектом депутати
ухвалюватимуть у четвер, 30 червня. Тим
часом багато греків вважають запропонований
Євросоюзом і МВФ план порятунку країни
даремним. Як очікується, сьогодні
загострення ситуації досягне свого
апогею.
