НАТО має намір з помпою прийняти в
Лісабоні нову Стратегічну концепцію,
пишуть ЗМІ, проте питання, як взаємодіяти
з Росією, залишається відкритим. У
статті, приуроченій до саміту, Барак
Обама назвав головним афганське питання
і закликав Північноатлантичний альянс
“перезавантажити” відносини з
Росією за зразком російсько-американського
процесу.
У статті, присвяченій саміту НАТО в
Португалії, німецький SPIEGEL
ONLINE пише: “Терористичні атаки на
Нью-Йорк 11 вересня 2001 року, загроза
хакерських атак в Інтернеті і бомби
ісламських терористів, а також війна в
Афганістані змінили світ. Все це НАТО
має взяти до увагу, і тут розбіжностей
серед членів немає”. Але якою має бути
роль військового альянсу в часи, коли
вороги частіше діють, обв’язавшись
поясом шахіда, а не вдаючись до
електронно-керованої ядерної зброї? І
хто насправді є ворогом НАТО? Дискусії
з цих питань не вщухають, і нова Стратегічна
концепція навряд чи покладе їм край.
Що стосується відносин з Росією, то
автори вказують, що в Берліні, Парижі і
Вашингтоні після приходу до влади Обами
росіян розглядають передусім як
союзників, з якими пов’язують спільні
інтереси: боротьба з ісламістським
терором, наркотрафіком і ядерним
озброєнням Ірану. Деякі авторитетні
політики Німеччини навіть говорять про
можливе членство Росії в НАТО. Але,
наприклад, в чеському МЗС подібні погляди
вважають наївними – і таку думку поділяють
багато східноєвропейських країн.
“Враження від російської військової
операції в Грузії ще дуже свіжі, – пишуть
оглядачі, – як, утім, і від кібератаки на
Естонію, за якою напевно стоять росіяни”.
Суперечливими залишаються і позиції
партнерів по Альянсу в питанні ядерного
роззброєння, йдеться в статті. Якщо
Німеччина готова вписати це питання в
нову концепцію, то французи і британці
стоять на тому, що ядерний потенціал –
питання суто національного характеру,
зазначає видання.
The
International Herald Tribune публікує статтю
президента США Барака Обами, приурочену
до відкриття саміту НАТО. Обама дає
високу оцінку відносинам США з
європейськими союзниками та партнерами
і називає НАТО “найуспішнішим альянсом
в історії людства”. Перше місце в
порядку денному лісабонського саміту
Обама відводить Афганістану. На початку
наступного року він пропонує почати
“передачу відповідальності”
афганській владі, з прицілом на те, щоб
до кінця 2014 року афганські збройні сили
взяли на себе підтримання безпеки в
країні.
Завдання нової Стратегічної концепції
НАТО Обама бачить у пристосуванні до
загроз XXI століття. Її ядром має стати
стаття 5 чинного Статуту, згідно з якою
“напад на одного з членів прирівнюється
до нападу на всіх”. Окремо йдеться
про протиракетну оборону території
НАТО, яку Обама пропонує реалізувати в
рамках проголошеного ним торік “поетапного
адаптивного підходу” за “глибшу
співпрацю” – зокрема і з Росією. Обама
вважає можливим виробити в Лісабоні
“умови для скорочення ядерних
арсеналів”, щоб у майбутньому прийти
до “світу без ядерної зброї”. При
цьому президент обіцяє, що США будуть
“зберігати безпечний, надійний і
ефективний” ядерний арсенал.
“Завдяки присутності на саміті
президента Дмитра Медведєва ми можемо
відновити практичну і взаємовигідну
співпрацю між НАТО і Росією”, – продовжує
Обама. Він закликає Альянс “перезавантажити”
відносини з Росією за зразком аналогічного
російсько-американського процесу. “А
просуваючись у співпраці з протиракетної
оборони, ми зможемо спрямувати джерело
колишніх розбіжностей в джерело
співпраці, що протистоїть спільній
загрозі”, – вважає президент США.
Зближенню між Росією і Заходом
загрожують спроби республіканців у
Сенаті США підірвати договір про СНО,
звертає увагу The
Guardian у редакційному коментарі. Рішення
Барака Обами переглянути політику
неоконсерваторів на російському напрямі
стало його великим зовнішньополітичним
досягненням, і “перезавантаження”
принесло реальні дивіденди. Воно змінило
відносини Польщі з Росією, що вирізнялися
напруженістю, привело до появи нового
договору про скорочення стратегічних
наступальних озброєнь (СНО), забезпечило
підтримку Росією санкцій проти Ірану
і припинення постачань Тегерану ракет
протиповітряної оборони С-300.
Весь цей прогрес тепер опинився в
небезпеці через погрози республіканців
перешкодити ратифікації договору про
СНО, констатує британська газета.
Російський президент Дмитро Медведєв
“буде присутній на саміті НАТО, який
розпочинається сьогодні в Лісабоні,
радше як потенційний учасник, ніж упертий
сусіда”, вважає видання, рекомендуючи
співпрацювати з Росією щодо ПРО, підвищити
рівень взаємодії між НАТО і Росією і
реформувати Раду Росія-НАТО. “Вся
Європа виграла б від цього, – підсумовує
видання: – холодна війна, яка ще й досі
живе в головах деяких сенаторів, могла
б нарешті стати надбанням історії”.
Саміт НАТО в Лісабоні має скористатися
можливістю, створеною “перезавантаженням”
американсько-російських і польсько-російських
відносин, щоб зробити крок у бік
євроатлантичного співтовариства
безпеки, вільного від розмежувальних
ліній і внутрішніх загроз, пишуть у The
New York Times Оксана Антоненко з Міжнародного
інституту стратегічних досліджень у
Лондоні та Ігор Юргенс, голова правління
Інституту сучасного розвитку в Москві.
“НАТО, ухвалюючи Стратегічну
концепцію, також має виробити стратегічну
концепцію НАТО-Росія – нову стратегію
відносин між НАТО і Росією”, – пишуть
автори статті, викладаючи своє бачення
її ключових елементів.
Ніколи з моменту закінчення холодної
війни умови для нової співпраці між
Москвою і Альянсом не були аж такими
сприятливими, незважаючи на наявні
перешкоди, пише Стефан Бюссар у
швейцарській Le
Temps. У рамках саміту НАТО в Лісабоні
19-20 листопада Північноатлантичний
альянс має ухвалити свою нову стратегію,
проте головним питанням саміту видання
називає “дуже символічну зустріч
Росія-НАТО, в якій візьме участь російський
президент Дмитро Медведєв”. Це буде
першим засіданням на високому рівні
Ради Росія-НАТО після російсько-грузинського
конфлікту літа 2008 року.
Видання також викладає думку лондонського
експерта Оксани Антоненко, яка вважає,
що в Лісабоні “існує унікальна
можливість, якої не було з моменту
закінчення холодної війни”. “Відносини
між США і Росією значно поліпшилися.
Вперше НАТО і Росія реально потребують
одне одного. Обидві сторони вкрай
стурбовані війною в Афганістані. Нарешті,
фінансова криза змусила Росію і НАТО
скоротити військові бюджети”. Оптимізм
дослідниці поділяють і інші експерти,
але всі вони свідомі того, що існують
перешкоди на шляху до доби нових відносин,
пише видання.
