У день проведення в Москві нової
масштабної протестної акції західна
преса обговорює вжиті вчора Кремлем
превентивні заходи. Чого хоче домогтися
влада обшуками в опозиційних лідерів
– охолодити чи радикалізувати протестний
рух? Акція протесту у вівторок стане
випробуванням на міцність як для
протестувальників, так і для влади,
вважають оглядачі.
Кремль посилив тиск на російський рух
опозиції, обшукавши в понеділок вранці
квартири кількох її лідерів напередодні
масштабної демонстрації в центрі Москви
у вівторок, пише Еллен Баррі в The New York
Times.
Євген Мінченко, директор Міжнародного
інституту політичної експертизи, сказав,
що новий суворий закон проти протестів
ухвалили тому, що “влада стурбована
нападами на ЗМОП 6 травня”.
“Ситуація кардинально змінилася,
– сказав він. – Два роки тому не було
небезпеки, що протести радикалізуються,
а тепер ця небезпека є”.
У Вашингтоні представниця Держдепартаменту
засудила серію кроків, зроблених
російським урядом, зокрема ухвалення
закону про протести, скоординовані
обшуки і повістки лідерам опозиції на
допит у вівторок, що, за її словами,
“вочевидь було спрямовано на те, щоб
відвести їх з вулиць під час демонстрації”.
“Разом узяті ці заходи порушують
серйозні питання про довільне використання
правоохоронних органів для придушення
свободи слова і зборів”, – сказала
представниця Держдепу Вікторія Нуланд.
За її словами, американський посол на
цьому тижні порушить це питання під час
переговорів з російськими чиновниками.
Акція протесту у вівторок стане
випробуванням на міцність як для
протестувальників, так і для влади.
Організатори навряд чи можуть передбачити,
якою буде явка, здобута переважно завдяки
соціальним мережам. Деякі лідери були
так упевнені, що хвиля протестів спадає,
що не прийшли на захід 6 травня, і були
шоковані, що там зібралися десятки
тисяч.
“Може статися так багато всього, що
задавати жорсткі умови марно, – сказав
Олександр Риклін, який у понеділок
провів організаційну зустріч. – Ми ж не
вірили, що почнеться нова хвиля репресій,
адже так? Повернімося у сьогодення. У
Москві віднині почала працювати
репресивна машина”.
Як повідомляє Der Standard, опозиція піддала
обшуки жорсткій критиці. За словами
правозахисника Льва Пономарьова, які
наводяться в статті, обшуки мали
розсердити і радикалізувати опозицію,
щоб запланований мирний протестний
марш вийшов з-під контролю.
На думку австрійського політолога і
експерта з Росії Герхарда Манготта,
останні дії російського уряду свідчать
про “сильну знервованість і деяку
втрату зв’язку з реальністю”. За його
прогнозами, обшуки в квартирах провідних
опозиціонерів призведуть до зростання
кількості учасників запланованої акції.
За словами Манготта, насправді відштовхнути
людей від участі в демонстраціях могли
б сутички з поліцією, спровоковані
радикальними елементами, або придушення
протестів за допомогою військової сили.
У статті також підкреслюється, що тема
обшуків стає гострішою з урахуванням
нещодавнього посилення закону про
мітинги.
Александер Віннінг у блозі Los Angeles
Times наводить спектр думок експертів з
приводу проведених у лідерів опозиції
обшуків.
“Я вважаю обшуки актом залякування.
Не було жодної потреби обшукувати
будинки лідерів опозиції в розпал свят”,
– сказав в інтерв’ю Валерій Борщов,
адвокат і активіст Московської
Гельсінської групи.
“Це показово на тлі нещодавно
схваленого закону про мітинги, що
збільшує штрафи для демонстрантів, –
додав він. – Влада хоче надіслати сигнал,
щоб налякати суспільство, показати, що
всіх, хто порушує новий закон, буде
допитано”.
Деякі аналітики інтерпретували дії
уряду як спробу уникнути повторення
насильства 6 травня, коли протестувальники
і поліція кидали одні в одних каміння
і шматки асфальту.
“Мета цих обшуків полягала в тому,
щоб запобігти масовим заворушенням”,
– сказав Сергій Марков, кремлівський
радник і проректор РЕУ ім. Плеханова,
назвавши обшуки “легітимними”.
Проте Андрій Кортунов, президент фонду
“Нова Євразія”, сказав в інтерв’ю,
що обшуки також віддзеркалюють прагнення
влади посилити свій контроль над
суспільством, яке останнім часом
переживало щось на зразок політичного
пробудження.
“Сезон виборів приніс з собою
підвищення політичної свідомості, –
сказав він про протести, що почалися
торік після сумнівних виборів до
парламенту. – Тепер, коли вибори закінчені,
влада хоче повернутися до нормального
життя”. Але, за його словами, “їхні
дії цілком можуть привести до радикалізації
протестного руху”.
Переклад InoPressa
