У Франції вийшла
друком книга коміксів “Українські
зошити (спогади про радянські часи)”.
Автор – відомий італійський художник
Іґорт – уже розпродав 10 000 примірників
цієї книги в Італії. Незабаром збірка
ілюстрованих оповідей і споминів
українців про недавнє минуле вийде в
світ англійською, німецькою та іспанською
мовами, повідомляє Бі-Бі-Сі.
За відгуками фахівців та
аматорів жанру, Іґорт є одним з
найпомітніших італійських художників,
які спеціалізуються на коміксах. Він
має численні призи, власне видавництво,
а також – репутацію автора захопливих
мальованих детективів.
Емманюель із паризької
книгарні Galérie BD Spirit, що спеціалізується
на збірках коміксів, наголошує на
масштабах проекту італійського митця:
“Іґорт є одним із найпомітніших, якщо
не найпомітнішим майстром італійського
коміксу за останні 30 років. Він керує
найкращим спеціалізованим видавництвом
Італії, яке називається CoconinoPress, бере
участь у численних міжнародних проектах,
коли комікси видаються та потрапляють
на ринок водночас багатьма мовами…”
“Українські зошити” – принципово
новий для автора жанр. Він сказав, що в
його творчому житті вперше так сталося,
щоб тема несподівано зацікавила так,
що змусила на якийсь час відмовитися
від решти творчих планів.
Іґорт
каже, що та поїздка докорінно поміняла
його плани: “Коли я поїхав до України,
то мав спочатку зовсім інший проект. Я
цікавився будинком у Ялті, в якому жив
Чехов. Але щойно я приїхав до вашої
країни, я відчув справжній шок від того,
що побачив та почув. Зі мною вперше таке
сталося. То було дивно, ніби внутрішній
вибух… І я тоді подзвонив своєму
видавцеві і сказав, що хочу робити іншу
книгу.”
Приголомшливою новою інформацією
стала для Іґорта тема Голодомору. До
приїзду в Україну він ніколи не чув про
штучний голод, організований комуністичною
владою тодішнього СРСР, що забрав життя
мільйонів українців. Іґорт сказав: “Я
також маю короткий фільм, на 3 хвилини,
де можна побачити справжні обличчя моїх
героїв. Один із них, Микола Васильович,
просто на вулиці почав плакати. Це
приголомшило, цей неймовірний, не
висловлений біль”.
Упродовж двох років Іґорт
облаштувався в Дніпропетровську. Весь
цей час він мандрував містами й селами
Східної та Південної України. Художник
зауважив, що по цих регіонах радянський
спосіб мислення та бачення світу і нині
визначає життя людей. “Я дивився
телевізор і не знаходив європейських
та американських каналів. Тоді саме
були вибори Обами. Але темі виборів
президента США відводили 3 хвилини,
натомість про день народження Путіна
розповідали 5,5 хвилин. Путіна показували
з голим торсом, як він нібито полює на
сибірського тигра або роздаровує
годинники незаможним росіянам. Цієї
риторики ми давно не знаємо. То зовсім
інша епоха.”
“Українські зошити”, за
визначенням самого автора, – це історія
з маленької літери. Інакше кажучи – це
кілька портретних замальовок під
спільною палітуркою. Герої твору –
звичайні, переважно літні люди, які
розповідають про своє життя. Більшість
інтерв’ю починалися просто на вулиці.
“Якось побачив на вулиці стареньку.
Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою
на виході з великої крамниці пропонувала
людям зважитися на своїх старих терезах.
На всіх – по 200 кілограмів одягу, хто ж
схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся
була ніби втіленням безпорадності. Коли
вижити – надзвичайно тяжко.”
Італійський художник зауважив, що
закінчивши роботу над “Українськими
зошитами”, він краще зрозумів символіку
Франца Кафки. На його думку, описаний
письменником абсурд “не такий вже й
вигаданий”. Водночас Іґорт зазначив,
що така здатність протистояти труднощам
в житті, яку він побачив в Україні,
“навряд чи існує в будь-якій іншій
країні світу”.
Останнім часом Європа доволі часто в
картинках зображує трагедію Голодомору.
Так, французькі журналісти цього літа
на Харківщині почали знімати документальний
фільм про Голодомор в Україні. А рік
тому відбувся допрем’єрний показ
повнометражного документального фільму
Holodomor: Ukraine’s Genocide (“Голодомор: Геноцид
в Україні”), який було створено в
Голлівуді. На показі були присутні люди,
що пережили Голодомор 1932-1933 років. Трохи
раніше знаменитий Британський королівський
шекспірівський театр поставив спектакль
про одну з найтрагічніших сторінок
української історії.
