Міністри закордонних справ тридцяти двох країн НАТО 3 квітня збираються у Брюсселі на дводенні наради для узгодження подальшої ролі альянсу з огляду на війну росії проти України.
В межах зустрічі 4 квітня відбудеться засідання Ради НАТО-Україна за участю українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Північноатлантичний альянс відзначає 75-річчя створення зі збільшеною кількістю членів після вступу Фінляндії та Швеції, і готується до святкового саміту НАТО в липні у Вашингтоні.
Головним викликом для НАТО зараз є відновлення миру у Європі в той час, як росія не подає ознак готовності відмовитися від агресивних намірів щодо України.
Західні лідери наполегливіше заявляють про потребу збільшення військових видатків для підвищення своєї обороноздатності і кращих можливостей допомоги Україні.
Вступ України в НАТО
Відкритим залишається питання українського членства в НАТО в той час, як альянс вже багато років заявляє, що бажання Києва вступити в оборонну організацію буде виконане.
Державний секретар США Ентоні Блінкен напередодні брюссельських нарад сказав, що буде говорити про це з колегами “набагато детальніше”.
“Як було заявлено союзниками у Вільнюсі, Україна буде членом НАТО. Для нас питання в тому, щоб мати добрий і чіткий маршрут для досягнення такого результату. І я вважаю, що саміт НАТО до 75-ї річниці справді буде дуже конкретно зосереджений на тому, як ми можемо визначити цей маршрут, або, інакше кажучи, міст – необхідний міст, щоб Україна могла стати членом НАТО”, – сказав Блінкен 2 квітня на пресконференції у Парижі з французьким міністром закордонних справ Стефаном Сежурне, який висловив згоду з американським колегою.
Британське міністерство закордонних справ перед міністерською зустріччю в Брюсселі 3 квітня також нагадало, що “всі союзники погоджуються, що Україна вступить в НАТО” і підкреслило, що Британія “надалі працюватиме, щоб домогтися значущих кроків до членства”.
“В той час, як Україна зараз є такою близькою до НАТО як ніколи, ми повинні зберігати важливу допомогу, яка потрібна для перемоги України у війні”, – наголосив британський міністр закордонних справ Девід Камерон.
Військова допомога Україні
З огляду на затримки у США зі схваленням пропозицій Білого дому про подальше фінансування американської військових допомоги Україні європейські лідери і коментатори гучніше заявляють про потребу гарантованої підтримки для українців.
В пресі обговорюються повідомлення, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонує створення спеціальної п'ятирічної програми фінансування постачань зброї Україні на загальну суму $100 мільярдів.
Згідно з попередніми неофіційними повідомленнями план полягає в тому, щоб внески до того фонду робили всі 32 країни НАТО за таким принципом, як вони роблять внески у спільний бюджет альянсу – пропорційно до валового національного доходу.
Посилаючись на неназваних дипломатів, газета Financial Times повідомляє, що план також передбачає, що НАТО контролюватиме очолювану США “групу Рамштайн” – механізм співпраці понад 50 країн, які координують постачання зброї Україні.
Коментатори кажуть, що пропоновані плани зокрема мають на меті створити систему підтримки України, яка б не залежала від політичних перешкод в окремих країнах.
Окремо звертають увагу на політичні суперечки у Конгресі США, які гальмують питання допомоги Україні, і з осторогою вказують на те, що колишній президент Дональд Трамп висловлював сумніви щодо виконання союзницьких зобов’язань в НАТО.
Дональд Трамп, який знову змагається за президентську посаду гостро критикує ті країни альянсу, які не виконують своїх обіцянок про виділення принаймні 2% ВВП на оборону.
