Вчені виявили планктон в північній частині Атлантичного океану – там, де його не було щонайменше протягом 800 тисяч років.
Як вважають фахівці, це стало можливим завдяки таненню полярних льдів,
що дозволило планктону перебратися з Тихого океану в Атлантичний через
Північно-Західний прохід уздовж північного берега Північної Америки.
Не дивлячись на те, що планктон є їжею для інших водних тварин, учені
вважають, що його поява в Атлантиці може привести до великомасштабних
змін в океанічному житті.
Так, в 2010 році у берегів Іспанії і Ізраїлю були помічені сірі кити,
які в даний час зазвичай мешкають лише в Тихому океані. У Атлантичному
океані їх не бачили вже понад 300 років.
Учені вважають, що танення льодів в Північному Льодовитому океані
дозволило китам дістатися до північної частини Атлантики і Середземного
моря.
Дані про появу планктону в північній частині Атлантичного океану
містяться в одній з доповідей проекту CLAMER, в роботі над яким беруть
участь 17 дослідницьких установ з 10 європейських країн.
Проект зводить воєдино результати роботи з приблизно 300 проектів, над якими вчені працювали впродовж 13 років.
“Подібна міграція є прикладом того, як змінні кліматичні умови приводять
до змін в поведінці і пересуванні біологічних видів, що, у свою чергу,
спричиняє за собою зміни в екосистемах”, – відзначає Карло Хейп, голова Королівського інституту Голландії з дослідження моря.
За словами британського фахівця Філіпа Ріда, востаннє зміни
подібного масштабу відбувалися приблизно 2 млн років тому. Тоді поява
нового виду тварин в Атлантичному океані призвела до вимирання інших в
результаті загострення боротьби за виживання.
Зміни в температурі і хімічному складі океанічної води можуть мати
наслідки для риболовецької індустрії, оскільки деякі види промислових
риб можуть переміститися далі на північ, в прохолодніші води.
“Ми просто хочемо надати інформацію тим людям, які ухвалюють рішення, – говорить Катя Філіппарт
з Королівського інституту Голландії з вивчення моря – Ми не заявляємо,
погано це чи добре. Мова йде про можливості величезних змін [у житті
океану]”.
