Міжетнічні сутички, що сталися у червні
в Ошській і Джалал-Абадській областях
на півдні Киргизстану, мали не стихійний
і спонтанний характер, а були заздалегідь
сплановані і добре організовані. Про
це заявив керівник національної комісії
зі всебічного вивчення причин і наслідків
цих трагічних подій Абидгани Еркебаєв
на прес-конференції у вівторок.
У комісію, організовану за дорученням
глави країни Рози Отунбаєвої, увійшли
представники силових структур,
громадськості, міжнародних організацій.
За словами Еркебаєва, в ході зустрічей
і бесід з жителями Ошської і Джалал-Абадської
областей, з представниками різних
національностей, було встановлено, що
“організаторами і натхненниками
червневого безладдя стали лідери
місцевої узбецької громади Кадиржан
Батиров і Джалаліддін Салахутдінов”,
передає NEWSru.com.
“У комісії є відеоматеріали і інші
докази їхньої причетності до безладу”,
– наголосив Еркебаєв, додавши, що
“Салахутдінова спіймано і він надає
свідчення, а Батирова оголошено в
розшук”. Еркебаєв звинуватив у
причетності до суточок також деяких
мулл.
“Є докази, що сигналом для погромів
стали заклики в чотирьох мечетях міста
Ош”, – вказав голова комісії. За його
словами, четверо релігійних служителів
арештовано. Згідно з опитуваннями
свідків, саме в цих мечетях поширювалися
“заклики до джихаду”, розповів
голова комісії.
Тим часом міжнародна правозахисна
організація Human Rights Watch оприлюднила в
понеділок у Бішкеку першу доповідь про
розслідування червневих подій на півдні
Киргизстану. Провина за початок зіткнень
у доповіді HRW покладена на узбеків, але
головну увагу звернено на участі в них
міліції і армії, а також на звірствах
силовиків під час придушення бунту і
розслідування тих подій.
Головний висновок розслідування HRW
свідчить: “Органи влади сприяли
нападам на узбеків, а місцеві правоохоронні
органи не змогли адекватно захистити
узбецьке населення”. На думку HRW,
причиною міжетнічних зіткнень, що
охопили південь Киргизстану, стали
давні суперечності між киргизами і
узбецькою меншиною.
Відносини різко загострилися після
повалення Курманбека Бакієва: важливу
роль в перемозі нової влади на півдні
зіграли саме узбеки на чолі з бізнесменом
Батировим, які потім почали висувати
політичні вимоги. HRW доходить висновку,
що в подіях, що стали поштовхом до
різанини в Оші, першими силу застосували
саме узбеки.
Автори доповіді детально досліджують
і поведінку киргизьких силовиків у дні
різанини. HRW робить висновок, що вони не
тільки не захищали узбецькі квартали,
а й допомагали погромникам. HRW стверджує
також, що в ході розслідування
міжнаціональних сутичок урядові сили
Киргизстану заарештували сотні етнічних
узбеків і багато з них піддали тортурам,
повідомляє The Wall Street Journal.
Згідно з доповіддю, при проведенні
поліцейських рейдів загинули як мінімум
два етнічні узбеки, ще одного було вбито,
коли він перебував під вартою. “Хоча
в червневих сутичказ брали участь і
киргизи, і узбеки, влада проводить
слідство переважно щодо узбеків, порушено
3500 кримінальних справ”, – пише
американська газета.
Багато свідків каже, що під час зіткнень
люди у військовій формі, управляючи
бронетехнікою, зносили укріплення
узбецьких кварталів, що давало змогу
киргизам грабувати і палити. У доповіді
також сказано, що дрібні напади на
національному ґрунті тривають усе літо,
а влада майже нічого не робить, аби їм
запобігти.
Докорів у доповіді заслужила і Росія,
яку HRW звинувачує в саботажі допомоги
Киргизстану: Москва не відгукнулася на
прохання киргизької влади надати
військову допомогу, а потім і геть
намагалася заблокувати відправку в
країну поліцейської місії ОБСЄ.
Зазначимо, масові безлади почалися в
південному обласному центрі Оші в ніч
на 11 червня між киргизами, що проживають
тут, і узбеками. Наступного дня вони
перекинулися на сусідню Джалал-Абадську
область. Протягом тижня йшли погроми і
грабежі, учасники безладів палили
житлові будинки.
В ході масових погромів загинули, за
різними оцінками, від декількох сотень
до двох тисяч осіб, понад дві тисячі
було поранено, десятки тисяч стали
біженцями. Відносний спокій в зоні
конфлікту настав після переговорів про
перемир’я між лідерами узбецької і
киргизської общин. Влада запровадила
у ряді районів Джалал-Абадської і Ошської
областей режим НП з комендантською
годиною.
У організації безладів влада республіки
раніше звинуватили рідних братів і
близьких поваленого в квітні президента
республіки Бакієва. Сам Бакієв, що
переховується в Бєларусі, заявив про
свою непричетність до подій на півдні
і поклав всю відповідальність за ті
події на тимчасовий уряд на чолі з
Отунбаєвою.
