| Слід визнати очевидний факт: без російського газу мільйони французів і німців замерзали б кожної зими, пише La Tribune. Росія забезпечує 70% постачань газу до Європи, видобуток у Північному морі скорочується, а попит на газ до 2030 року зросте щонайменше на 50%. Однак і Росія залежить від газових поставок: доходи від експорту газу становлять половину доходів Росії і 20% її ВВП. “Нам потрібен російський газ, а Росії потрібні наші гроші”, – робить висновок автор статті Віпперфюрт. |
Однак міркування про те, що така залежність змушує європейські країни
бути більш поблажливими до Кремля, на думку автора статті, є
непереконливими. “По-перше, фінансові активи Росії розміщені здебільшого
на Заході. Криза може позбавити Росію доступу до цих активів. Крім
того, європейські покупці не беруть до уваги можливість шантажу з боку
Росії. Інакше вони зажадали б істотно знизити ціну на газ, щоб покрити
дорогі витрати в разі припинення поставок. Ані Китай, ані Ізраїль не
мають нічого проти російського газу, значить, ці країни вважають Росію
надійним постачальником. Навіть балтійські держави, що так часто
виступають проти Росії, не намагаються зменшити свою близьку до
стовідсоткової залежність від її газу”, – зазначає політолог.
“Зрозуміло, – продовжує автор статті, – диверсифікація джерел закупівлі
газу необхідна з огляду на зростання потреб. Але істеричні застереження,
спрямовані проти енергетичної могутності Росії, недоречні і суперечать
європейським інтересам. Будівництво газопроводу Nabucco (…) має сенс
тільки за умови, що буде укладено достатньо контрактів з
постачальниками. Проте, незважаючи на багаторічні зусилля, поки що цього
не відбулося. У разі реалізації Nabucco зможе забезпечувати тільки 10%
європейських поставок. Деякі прихильники проекту хочуть створити
враження, що цей газогін запропонує альтернативу російському газу, проте
вони прагнуть сприятливих умов для досягнення власних цілей”, –
підкреслює автор статті.
Ідеальним варіантом, на його думку, є розвиток взаємозалежності
енергосистем та інтересів усього континенту, включно з Росією.
Переклад InoPressa
