“Я не знаю, що насправді трапилося позавчора, у суботу, в номері, який
став вже відомим, готелю Sofitel у Нью-Йорку. Я не знаю, як не знає
ніхто, чи винен Домінік Стросс-Кан в діях, в яких його звинувачують, чи
він в цей час обідав зі своєю донькою. Я не знаю – а саме про це було б
непогано якомога швидше дізнатися – як покоївка могла виявитися сама,
всупереч чинній у більшості нью-йоркських готелів практиці “збиральних
бригад” з двох осіб, в номері одного з найбільш охоронюваних осіб
планети”, – пише в Le Point французький філософ Бернар-Анрі Леві.
“Але я знаю, що ніщо в світі не може бути підставою для того, щоб так
поводитися з людиною. Я знаю, що ніщо, жодна підозра (…) не дозволяє,
щоб усьому світу пропонували насолодитися видовищем людини, закутої в
наручники, змученої 30-годинним ув’язненням, але все ще гордої. Я знаю,
що ніщо, жоден закон не повинен допускати, щоб жінка, його дружина,
любов і мужність якої гідні захоплення, піддавалася непристойним
нападкам з боку громадської думки, сп’янілої вигадками або якоюсь
незрозумілою жагою помсти”, – пише Леві.
“Я також знаю, що Стросс-Кан, якого я знаю, Стросс-Кан, другом якого я є
вже 25 років і другом якого залишуся, не схожий на чудовисько, на
ненажерливого та хтивого звіра, на печерну людину, якою його нам
сьогодні всюди представляють: так, він спокусник, що впокорює серця
жінок, найперше, звісно, своєї дружини. Але цей грубий і жорстокий
персонаж, ця дика тварина, цей примат – зрозуміло, це не він, це
абсурд”, – переконаний Леві.
Леві висловлює обурення жінкою-суддею, що обійшлася в США зі
Стросс-Каном як зі звичайним кримінальним злочинцем; “обвинувальним”
характером американської судової системи, де “хто попало може
звинуватити кого завгодно в будь-якому злочині, й обвинуваченому
доведеться доводити, що звинувачення фальшиве і необґрунтоване”; жовтою
нью-йоркською пресою, яка “ганьбить професію” і без будь-яких доказів
зображує Стросс-Кана якимось “хворим збоченцем, мало не серійним
вбивцею”; “всіма тими у Франції, хто скористався цією можливістю задля
зведення рахунків або досягнення власних цілей”; коментаторами,
політологами і поплічниками політичного класу, розбурханого цією
несподіваною новиною, що тут-таки пустився в розмови про “перетасування
карт” та “новий розклад”; француженкою, яка заявила, що вона теж нібито є
жертвою спроби зґвалтування, яка мовчала вісім років, а тепер, коли
випала вдала нагода, продала цю стару історію телеканалам.
“Я також вражений політичними наслідками цієї події. Для лівих, які в
разі зникнення Стросс-Кана втратять свого лідера. Для Франції, якій він
упродовж стількох років був слугою – одним з найбільш відданих і
компетентних. І для Європи, якщо не для всього світу, які зобов’язані
йому тим, що він, чотири роки обіймаючи пост глави МВФ, сприяв тому, щоб
уникнути гіршого”, – пише Леві. Стросс-Кана було заарештовано за кілька
годин до його зустрічі з Ангелою Меркель, де мало обговорюватися
питання про порятунок Греції. “Його поразка буде провалом і цієї великої
справи. Це стане катастрофою для тієї частини Європи та світу, яку МВФ
під його керівництвом вперше не намагався принести в жертву інтересам
фінансового світу”, – переконаний Леві.
Переклад InoPressa
