| Вартість пшениці, яку купує держава, зросла на 13-15% порівняно з попереднім рівнем. Це змусить трейдерів переглянути закупівельні ціни, що дозволить фермерам отримати більше прибутку цього сезону. Тепер м’яку пшеницю 3-го класу (найбільш поширений товар у сільському господарстві) держкомпанії отримуватимуть по 1,3-1,52 тис грн за 1 т, що на 150 і 200 грн більше попередньої вартості, пишуть “Экономические известия”. |
Пшеницю 4-го і 5-го класів держмонополії
братимуть по 1,161 і 1,125 тис грн відповідно.
Нагадаємо, Україна переважно вирощує
фуражне зерно, на нього припадає левова
частка продажів у цьому сегменті.
Дрібних і середніх аграріїв, які зараз
продають зібраний урожай, що називається,
з коліс, не маючи елеваторних потужностей
для зберігання зерна, така цінова
політика держави цілком влаштовує.
“Ціни для нас цілком сприятливі.
Виручка дозволить нам поповнити оборотний
капітал і спрямувати його на придбання
добрив, ПММ і посівного матеріалу під
осінню посівну кампанію”, – розповідає
голова Асоціації фермерів і приватних
землевласників Іван Томич.
Раніше він заявляв про те, що прийнятною
закупівельною ціною на фуражну пшеницю
є вартість на рівні 1,1 тис грн за 1 т.
Продовольчі класи фермери готові були
продавати по 1,4 тис грн за 1 т. Нині уряд
пропонує за вищі сорти пшениці 1,652-1,982
тис грн (1-й клас) і 1,452-1,743 тис грн за 1 т
з ПДВ.
У цій ситуації головне, щоб державні
інтервенційні закупівлі проводилися
інтенсивніше, інакше розрив між цінами,
запропонованими МінАПК, і ринковими
зростатиме внаслідок загального
зростання цін на збіжжя у світі. Це
схилить виробників до співпраці з
трейдерами. Поки ж виходить, що продаж
зерна державі вигідніший аграрієві,
констатують в ІК “Драгон Кепітал”.
“Пшеницю 3-го класу з поля трейдери
забирають по 155 дол за 1 т (1224,5 грн). Різниця
ж між вартістю закупівлі і постачання
зерна на експорт у портах варіюється.
Так, термінал “Нібулону” відвантажує
фураж по 1,5 тис грн за 1 т, в порту
“Південний” експортують зерно по
1,65 тис грн, а в Іллічівському морпорту
його продають по 1,6 тис грн”, – розповідає
аналітик ІК Тамара Левченко.
Очікується, що держзакупівлі створять
конкуренцію трейдерам і ті піднімуть
власну закупівельну вартість. Поки що
продажем зерна зайняті, за словами
Левченко, дрібні і середні господарства.
Агрохолдинги притримують урожай до
кращих цінових часів на елеваторах.
Собівартість виробництва пшениці в
середній ніші, за оцінкою аналітика,
становить в середньому 700 грн за 1 т, в
великих господарствах – не перевищує
650 грн. Таким чином, при нинішніх цінах
аграрії заробляють у разі продажу зерна
державі не менш як 600 грн на кожній тонні.
Закупівля врожаю в держрезерв уже
проводиться. За підсумками роботи
Аграрного фонду і “Хліба України”
зараз на складах цих компаній накопичилося
вже 350 тис т зерна. У регіональному
резерві, за словами віце-прем’єра Віктора
Слаути, запасли ще 400-450 тис т зерна.
Нагадаємо, в цілому держмонополії
повинні придбати не менше 4-5 млн т зерна
у сільгоспвиробників.
Ціни на пшеницю в світі постійного
зростають на інформації про скорочення
експорту з Росії (очікування були
понижені владою Росії з 22 млн до 12 млн
т в 2010-2011 маркетинговому році). Так, у
липні цього року ціни на пшеницю в Чикаго
продемонстрували зростання на 42%. Це
був найвищий стрибок за останніх 50
років. За підсумками торгової сесії від
3 серпня стурбованість трейдерів щодо
світових запасів зерна вивела котирування
на біржі в Чикаго на показник 249,85 дол
за 1 т проти 243,02 дол за 1 т на кінець липня.
В Україні ж з’явився привід говорити
про зростання вартості хлібобулочних
виробів, але уряд вмить відкинув його.
Так, на останньому засіданні Кабміну
віце-прем’єр Андрій Клюєв дав доручення
МінАПК не допустити зростання роздрібних
цін на ці продукти.
“Закупівельні ціни на зернові вже
підскочили, і слід вжити заходів з
недопущення стрибка роздрібних цін на
хліб і хлібопродукти протягом цього і
наступного року”, – сказав Клюєв. Він
не уточнив, які запобіжні заходи застосує
влада, але навряд чи це будуть ринкові
механізми.
Водночас держава і далі веде подвійну
гру на ринку зернових культур, що вже
призвело до істотного падіння експорту.
Так, куратор аграрного сектору віце-прем’єр
Віктор Слаута заявляє про відсутність
необхідності обмежувати зовнішні
постачання зерна. Насправді експорт
все ж таки стримується штучним шляхом
– відправку товару затримує Держмитниця,
поки уряд не може контролювати експорт
через монополізацію послуг Аграрною
біржею. У результаті, за словами самого
ж Слаути, в липні постачання зерна на
світові ринки не перевищили 700 тис т, що
більш ніж удвічі менше торішніх показників
на цей період – 1,5 млн т. Вочевидь, таким
чином держава, не порушуючи правил СОТ,
намагається уникнути дефіциту
продовольства в умовах низького урожаю.
