| Однією з умов кредитування МВФ є мораторій на нарощування боргу муніципалітетами. Міністерство фінансів відмовило АР Крим і трьом містам у випуску облігацій на 1 млрд грн в 2010 році, пославшись на виконання зобов’язань перед МВФ про скорочення держборгу. Експерти зазначають, що у міських влад залишається можливість отримати кредити на фінансування капітальних витрат в банках, але під заставу і великі відсотки, пише “КоммерсантЪ-Украина”. |
Уряд учора, 2 серпня, отримав перший
транш кредиту Міжнародного валютного
фонду (МВФ) у розмірі 1,89 млрд дол і одразу
ж взявся до виконання зобов’язань перед
найбільшим зовнішнім кредитором.
Пообіцявши фонду скоротити обсяги
держборгу, Мінфін вже відмовив чотирьом
потенційним муніципальним позичальникам
з п’яти у виході на внутрішній ринок
запозичень. Про випуск облігацій на
загальну суму 1,06 млрд грн до кінця 2010
року заявляли в Дніпропетровську,
Запоріжжі, Харкові, Черкасах і Автономній
Республіці Крим. Ці кошти планувалося
направити на капітальні витрати.
Мер Черкас Сергій Одарич повідомив,
що відмову у випуску п’ятирічних паперів
на 70 млн грн підписав заступник міністра
фінансів Андрій Кравець, що займається
питаннями держборгу.
“Мінфін дав відмову з посиланням
на технічний меморандум між Україною
і МВФ, що є неприпустимим і неправильним,
враховуючи, що документ не ратифікований
і не є законом”, – заявив директор
департаменту економічної політики і
розвитку виконкому Черкаської міськради
Павло Карась. Він вважає, що місто може
обслуговувати випуск паперів під 18%
річних: “Дії Мінфіну є обмеженням
права самоврядування, і ми маємо право
оскаржити їх в суді”. Одарич запевнив,
що відстоювати своє право в суді місто
не планує через тривалість процесу, а
залучення коштів для ремонту доріг
мерія відновить на початку 2011 року.
В. о. міського голови Харкова (випуск
на 500 млн грн) Геннадій Кернес розповів,
що вчора отримав поштою відмову Мінфіну,
але мерія має намір домагатися позитивного
рішення. “Ми шукатимемо можливості
отримання коштів на ті програми, які
хотіли профінансувати за рахунок випуску
міської позики”, – заявив Кернес.
Заступник міністра фінансів Криму
Володимир Левандовський і мер Запоріжжя
Євген Карташов, які планували залучити
400 млн грн і 20 млн грн відповідно,
підтвердили відмову Мінфіну в емісії
облігацій через вимогу МВФ, але назвали
її тимчасовою – вже через кілька місяців
проблема вирішиться на користь
муніципалітетів.
“Ми настійно просимо Мінфін, тому
що без отримання грошей нам буде дуже
складно входити в зиму”, – зазначив
Карташов. Ці кошти Крим і Запоріжжя
хотіли витратити на ремонт доріг,
оновлення тролейбусного парку, ремонт
дахів і підготовку до опалювального
сезону.
Лише Дніпропетровськ, що планував
залучити 70 млн грн, не отримав офіційної
відмови міністерства. За словами
прес-секретаря мера міста Івана Куличенка
Наталі Бабаченко, термін узгодження ще
не закінчився. У прес-службі Мінфіну
вчора на запит не відповіли.
Попри відсутність у регіонах коштів
на капітальні витрати, експерти вважають,
що містам ще рано масово виходити на
ринок позик. Так, аналітик ІК Dragon Capital
Ольга Сливинська говорить, що якщо в
Києві ситуація з виконанням бюджету
напружена і боргове навантаження досягло
максимального рівня, то ситуація з
обслуговуванням боргів в регіонах може
бути ще гіршою. Для Криму це був би
дебютний випуск, Дніпропетровськ
намагався випустити облігації минулого
року, їх успішно розміщували Харків,
Запоріжжя і Черкаси.
Експерти зазначають, що попит на
муніципальні облігації практично
відсутній, оскільки інвестори орієнтуються
на випуск ПДВ-облігацій на загальну
суму понад 17 млрд грн. “Спочатку
повинна закінчитися історія з випуском
ПДВ-облігацій, а потім початися історія
з муніципальними паперами, тому
малоймовірно, що до кінця року інвестори
зацікавилися б ними”, – вважає Євгенія
Афоніна з ІК Foyil Securities. Остання емісія
муніципальних облігацій була менше
року тому – Донецьк залучив 60 млн грн на
п’ять років.
Інвестори не готові купувати ризикові
муніципальні облігації. “Всі ми
знаємо, в якій ситуації тепер бюджети
міст, особливо після кризи. Тому навіть
ті банки, у яких надмірна ліквідність,
не хочуть брати на себе додаткові ризики,
викупляючи муніципальні облігації”,
– додає Сливинська. На її думку, у міст
залишився тільки один вихід – брати
кредити в банках під вищі відсотки і
заставу. Інший варіант – дотації на
капітальні витрати в держбюджеті все
ж таки збільшаться. Проведений в липні
на прохання МВФ секвестр держбюджету
зменшив капітальні витрати на 1,2 млрд
грн, дотації місцевим бюджетам – на 0,5
млрд грн, фінансування будівництва
доріг – на 1,8 млрд грн.
Як повідомлялося, 28 липня цього року
Міжнародний валютний фонд погодився
надати Україні кредит у розмірі SDR 10
млрд (15,15 мільярда доларів). У заяві,
оприлюдненій МВФ, уточнюється, що кошти
Україні надаватимуться протягом двох
з половиною років.
