від Партії регіонів Сергія Ківалова і
Вадима Колесніченка істотно погіршує
становище української мови в Україні,
відзначає науковий консультант Центру
Разумкова Микола Мельник.
“У ньому (законопроекті – ред.)
спостерігається спроба підмінити
конституційний статус української мови
як державної, звузити сферу її застосування,
замінити її використання російською”,
– пише експерт у своїй статті, опублікованій
в тижневику “Дзеркало тижня. Украина”
в суботу, 28 липня.
Він роз’яснює, що це робиться за
допомогою авторського визначення
поняття “державна мова”. “У ст 1
проекту передбачено, що “державна
мова – закріплена законодавством мова,
вживання якої є обов’язковим у органах
державного управління та діловодства,
установах і організаціях, на підприємствах,
в установах освіти, науки, культури, у
сферах зв’язку та інформатики”. Таке
визначення дозволяє підвести під це
поняття не тільки українську, але й
іншу, насамперед російську мову”, –
підкреслив Мельник.
“Адже сьогодні державна мова
визначена не аморфним “законодавством”,
а актом вищої юридичної сили – Конституцією
України. У разі набуття чинності проект
Ківалова-Колесніченка стає частиною
“законодавства”, його положення
про обов’язковість у відповідних випадках
застосування російської мови підпадають
під ними ж визначене поняття державної
мови, а отже – позаконституційним чином
російська мова набуває в Україні статусу
державної. “Конгеніально!” – сказав
би Остап Бендер”, – зазначив експерт.
Серед інших аргументів він наводить
такий момент: “Це робиться шляхом
витіснення української мови з виняткової
сфери її застосування як державної.
Так, проект (ст 14) дозволяє судам
здійснювати виробництво регіональною
мовою (мовами). Між тим, згідно з
Конституцією (ст 10) і рішенням
Конституційного суду у справі про
застосування української мови, мовою
судочинства є виключно державна мова.
Слід зазначити, що такий статус української
мови в судочинстві зовсім не виключає
широких можливостей для використання
учасниками процесу їх рідної мови, –
нинішня судова практика є тому переконливим
підтвердженням”.
Крім того, за словами Мельника, проект
закріплює юридичні передумови, які не
вимагають від громадян України, у тому
числі від держслужбовців, обов’язкового
знання державної (української) мови, –
вони можуть обмежуватися знанням тільки
регіональної мови або мови меншин.
“Для визначення такого статусу
української мови немає ніяких юридичних
і фактичних підстав”, – підкреслює
науковий консультант.
Відзначимо, що після ухвалення у
Верховній Раді провладною більшістю
“мовного” закону в Україні
почалися акції протесту.
Як повідомлялося, під Українським
домом знаходились захисники української
мови, які оголосили голодування yf знак
протесту проти скандального законопроекту
Ківалова-Колесніченкa № 9073 “Про засади
державної мовної політики”.
Нагадаємо, цей законопроект був
зареєстрований в кінці серпня 2011 року
в Верховній Раді з метою надати статус
регіональної російській мові в 13 регіонах
України, де російська є рідною для, як
мінімум, 10% населення.
11 липня учасники голодування біля
Українського дому на Європейській площі
в Києві вимагали від президента України
Віктора Януковича застосувати вето до
закону “Про засади державної мовної
політики” до 13.00 13 липня.
За час акції до лікарні потрапило
кілька голодуючих.
