Попри п'ятий рік повномасштабної війни проти України та заяви світових лідерів про безпрецедентну економічну блокаду москви, ключові підприємства російського ядерно-ракетного комплексу досі успішно уникають міжнародних санкцій. Яскравим прикладом цього є програма розробки міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) РС-28 "Сармат" – головного інструменту ядерного залякування кремля.

В новому розслідуванні було викрито масштабну виробничу мережу, яка стоїть за цією амбітною програмою. Отримані внутрішні документи підтверджують, що чимало стратегічних заводів рф інтегровані у світову економіку і не перебувають під санкціями США чи ЄС.

Парадокс санкційної сліпоти

У відкритих джерелах створення "Сармата" традиційно пов'язують із трьома гігантами структури "роскосмосу": "Державним ракетним центром імені академіка В.П. Макеєва", заводом "Красмаш" та підприємством "Протон – Пермські мотори".

Однак найбільше здивування викликає саме "Красноярський машинобудівний завод" ("Красмаш"). Будучи головним виробником цієї надважкої міжконтинентальної ракети, підприємство станом на 2026 рік досі не перебуває під санкціями США, Європейського Союзу та Великої Британії.

Ця санкційна "сліпота" дозволяє заводу вільно функціонувати, хоча його пряма участь у військовій машині рф є абсолютно доведеною:

    найбільшими замовниками заводу є стовідсотково підсанкційні структури – держкорпорація "роскосмос" та ФГУП "Гірничо-хімічний комбінат";
    матеріали російських арбітражних судів свідчать, що після 2022 року "Красмаш" активно співпрацює з іншими підприємствами державного оборонного замовлення рф;
    через "Красмаш" проходить широка мережа контрагентів, які виготовляють компоненти для бойової авіації та ракетного озброєння, зокрема ПАТ "РКК "Енергія", АТ "ЦЕНКІ" та АТ "ГКНПЦ імені В.М. Хруничева".

Дірки в санкційних списках США та ЄС

Документи "Пермского порохового завода" (який під індексами 15А28, "Тема 001" та "Тема 002" постачає компоненти для "Сармата") ілюструють шалене зростання воєнпрому рф. У період з 2022 по 2024 рік виручка цього порохового заводу злетіла з 7,7 млрд до 22,6 млрд рублів, а частка безпосередньо військової продукції перевищила 95%. Тільки на 2025 рік контракт заводу на виготовлення елементів для "Сармата" складав понад 956 млн рублів ($12,7 млн).

Аналіз кооперації суміжників у хімічній, ядерній та космічній галузях виявив системні прогалини у санкційних режимах західних союзників. Поки більшість підприємств перебуває під обмеженнями, окремі критично важливі гравці залишаються недоторканими:

    США не ввели санкції проти АО "ТРИ-Д". Це підприємство постачає компоненти не лише для ядерного "Сармата", але й для балістичних ракет "Искандер-М", якими щодня обстрілюють міста України;
    Європейський Союз (ЄС) не ввів санкції проти цілої низки підприємств, серед яких АО "ПЗ Машиностроитель", АО "НИИПМ", АО "НИИ Графит" та ФГУП "ПО "Октябрь". Усі вони офіційно залучені до виробництва компонентів МБР РС-28. Також поза повними блокувальними санкціями подекуди залишається ФГУП "РФЯЦ-ВНИИТФ" – один із ключових ядерних центрів росії, де розробляють безпосередньо бойові заряди.

Небезпечно для України та світу

Відсутність всеосяжних синхронізованих санкцій проти абсолютно всіх елементів виробничого ланцюга "Сармата" дає кремлю легальні лазівки. російські оборонні заводи зберігають можливості для:

    закупівлі високотехнологічного іноземного обладнання (наприклад, верстатів) через нейтральні країни або фірми-прокладки.
    проведення фінансових операцій та залучення капіталу для розширення ліній військового виробництва.
    співпраці з іноземними контрагентами, що підживлює здатність рф продовжувати довготривалу війну та посилювати свій стратегічний ядерний арсенал.

 18 червня Міністерство фінансів США не опублікувало рішення про продовження дії дозволу, який виводив з-під санкцій російську морську нафту. Таким чином виключення для рф припинили діяти.