Уряд повернувся до ідеї запроваження податків на багатство і предмети розкоші. У Міністерстві фінансів допрацювали проект закону і запропонували з 2014 року, крім квартир, житлових будинків і автомобілів, оподатковувати й нежилі приміщення, а також великі земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків. На їхніх власників буде поширюватися підвищений земельний податок. Експерти очікують, що законопроект ухвалять в урізаному вигляді, і багато заможних українців зможуть уникнути зайвих витрат.

Учора, 21 січня, Мінфін оприлюднив проект змін до Податкового кодексу, що передбачає з 2014 року податки на багатство і предмети розкоші. Перший варіант законопроекту влітку вже передавався до Верховної Ради, однак так і не був розглянутий у сесійній залі. Тому з відставкою уряду в грудні він був відкликаний.

У допрацьованому документі Мінфін зберіг вимогу скасувати податок на нерухомість, який набув чинності з 1 січня як загальний податок, і запровадити замість нього податок на майно. Він передбачає, що фізичні та юридичні особи платитимуть 0,5% оцінної вартості квартир загальною площею 200 кв м і вартістю понад 1000 мінімальних заробітних плат (МЗ; тобто 1,15 млн грн), дачних, садових і житлових будинків - площею 500 кв м і вартістю 2500 МЗ (2,87 млн грн), об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника, - 600 кв м і 3000 МЗ (3,44 млн грн). Розрахована за цією формулою сума податку не може бути меншою ніж 2% МЗ за кожен квадратний метр загальної площі житла.

На відміну від першої версії документа, тепер Мінфін запропонував також оподатковувати нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці, де розташований будинок або дача. Сплатити податок доведеться і платнику, який є власником таких приміщень загальною площею понад 500 кв м і вартістю понад 2000 МЗ (2,29 млн грн).

У Мінфіні вчора, 21 січня, проігнорували запит ЗМІ. На думку керівника комітету з законодавства, юридичних питань та стандартів Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України Олександра Фомицького, що вища база оподаткування і частіше змінюється податкове законодавство, то менш привабливим стає інвестування в нерухомість.

"Держава робить усе, щоб ринок помер. У разі ухвалення податку ми очікуємо падіння цін на нерухомість у середньому на 30%. А в сільській місцевості, наприклад, взагалі невигідно буде купувати будинки, і села будуть вимирати", - каже пані Фомицька.

Тому він вважає, що підхід до оподаткування нерухомого майна повинен бути диференційованим з урахуванням вартості землі в місті, селі, селищі, а також стану самого об'єкта нерухомості.

Мінфін продовжує наполягати і на справлянні податку з рухомого майна - ставка прив'язана до обсягу двигуна та вартості транспортного засобу. Для легкових автомобілів ці параметри становитимуть 450 МЗ (516,2 тис грн; раніше - 700 МЗ) і 3990 куб см, для мотоциклів - 150 МЗ (172,05 тис грн; 200 МЗ) та 995 куб см. Податок становитиме 2% оцінної вартості, але не менше ніж 20% МЗ за кожні 100 куб см об'єму двигуна. Ця ставка буде платитися щороку з автомобілів, що експлуатуються не довше ніж три роки, в наступні два роки ставка буде знижена вдвічі. А автомобілі старше п'яти років, як і в першій версії законопроекту, до оподаткування вирішили не залучати. Ще влітку пропонувалася ставка в розмірі 40% вартості покупки всередині країни автомобілів до п'яти років.

За таким же принципом будуть обкладатися податком яхти, літаки, вертольоти, але без знижувального коефіцієнта. Крім того, знизилася планка вартості для оподаткування предметів розкоші: з 50 до 20 МЗ (22,94 тис грн) для виробів з дорогоцінних металів, годинників, мобільних телефонів і до 30 МЗ (34,41 тис грн) для предметів мистецтва і колекціонування, взуття, одягу, хутра. Власники таких предметів розкоші повинні будуть платити 10% вартості їхнього придбання плюс ПДВ при ввезенні.

Генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко називає пропозиції з оподаткування автомобілів "маячнею і показушними".

"На прикладі Жерара Депардьє і Бріджит Бардо ми бачимо, що такі податки навіть у Франції не платяться - не те що у нас, - зазначає він. - За статистикою, 75% дорогих автомобілів, які купуються в Україні, реєструються або на юридичних осіб, або на лізингові компанії. В останніх реєструють свої транспортні засоби чиновники і депутати, які не хочуть показувати свої доходи. До них приходить податкова - а по документах у них машина в заставі".

Пропонується також серйозно підвищити оподаткування ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, якщо їхня площа перевищує 0,75 га в селі; 0,45 га - в селищі; 0,30 га - в місті; для індивідуального дачного будівництва - 0,30 га; для ведення садівництва - 0,36 га. У цьому випадку буде застосовуватися підвищувальний коефіцієнт - 15 - до земельному податку на ділянки фізосіб. Ці показники втричі перевищують граничні норми площі земельних ділянок, які, згідно з Земельним кодексом, повинні передаватися громадянам безкоштовно. Тобто якщо зараз власник-фізособа будь-якої ділянки сплачує 3% суми земельного податку (1% від грошової нормативної оцінки і 0,24-3,36 грн/1 кв м без оцінки), то до визначених Мінфіном площ доведеться застосовувати підвищувальний коефіцієнт.

За словами аналітика Асоціації міст Ярослава Рабошука, в Україні не так вже й багато власників великих ділянок, тому для більш ефективного застосування податку краще було б знизити базову площу для розрахунку податку з підвищеним коефіцієнтом, наприклад, в сільській місцевості - до 0,25 га.

"Це також не вплине на простих сільських жителів, але приверне до сплати податку ширше коло платників", - додає він.

Хоча, на думку голови Земельного союзу України Андрія Кошіля, цього робити не варто, бо площі земельних ділянок у сільських жителів можуть бути і більші за 0,25 га, отримані, наприклад, у спадщину.

"15 - це потужний коефіцієнт. Що вищий стимул його обійти, то більше людей будуть цим займатися. Механізми є, наприклад - переписати на родичів першої категорії. Тож такі моменти в законопроекті потрібно прописати і врахувати такі ризики", - каже пан Кошіль.

Директор центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук говорить, що з урахуванням проблем з наповненням бюджету депутати можуть і підтримати даний законопроект. Але Андрій Кошіль упевнений, що навіть якщо законопроект і пройде у Верховну Раду, то більш жорсткі його норми просто зникнуть.

"У цілому я не прихильник оподаткування розкоші, багатства. Від цього можна ухилятися, - вважає пан Боярчук. - Потрібна амністія капіталів, і тоді держава буде знати, хто і скільки має. Необхідно оподатковувати доходи від капіталу, депозити, контролювати трансфертне ціноутворення".

Такий принцип оподаткування багатства підтримує і Олег Назаренко: "Я б назвав це податком на всю власність. Володіє людина заводами-пароплавами та всім, що на них зареєстровано - нехай з цього і платить", пише Наталія Непряхіна в статті "Види на розкіш" у газеті "Коммерсантъ-Украина".

Річного заробітку 100 найбагатших людей вистачило б, щоб подолати бідність у світі

Минулий рік, попри кризу, виявився досить успішним для більшості світових грошових мішків. За даними британської благодійної організації Oxfam, в цілому 100 найбагатших людей на Землі за підсумками 2012 року збільшили свій сукупний статок на 241 мільярд доларів - до 1,9 трильйона. Щоб зрозуміти обсяги цих станів, досить сказати, що приріст їхнього багатства більший за український ВВП за рік, а їхніх загальних фінансів вистачило б, щоб наповнювати український бюджет чверть століття.

"Супербагатії збільшили свій прибуток на 60% за останні 20 років. Причому під час фінансової кризи вони збагачувалися швидше, а не повільніше, - мовиться в дослідженні. - Наприклад, ринок предметів розкоші показував двозначне зростання щороку від початку світової рецесії. І в той час, поки 100 найбагатших людей заробили свої 240 млрд доларів, середній дохід людей за межею бідності становив 1,25 долара на день".

Лідерство в списку за підсумками року утримав Карлос Слім. 72-річний мексиканець примножив свої статки на 13,4 мільярда доларів, або 21,6 відсотка. Як зазначається у звіті, найбільшою мірою приріст був забезпечений за рахунок мільярдерів, які тримають свої гроші в телекомунікаційних активах і ритейлі.

А іспанець Амансіо Ортега, засновник торговельної мережі Inditex, став найшвидшим багатієм у світі. За даними Bloomberg Billionaire Index, в 2012-му його статок збільшився на 22,2 мільярда доларів - до 57,5 мільярда, так що він зміг вийти на третє місце в загальному списку мільярдерів.

Звісно, той факт, що такі фінанси сконцентровані в руках лише декількох осіб, не дає спокою багатьом фінансовим організаціям. Деякі з них нагадують персонажа "Собачого серця" Шарикова, який пропонував усе "взяти й поділити".

"Грошей, зароблених сотнею найбагатших людей у світі, достатньо, щоб подолати убогість у всьому світі чотири рази", - йдеться у звіті Oxfam.

Автори доповіді стверджують, що глобальна економічна криза тільки сприяє подальшому збагаченню олігархів.

Можна було б сказати, що організація Oxfam робить ці заяви, виходячи зі своїх інтересів. Однак навіть така поважна організація, як Всесвітній економічний форум (ВЕФ), серед основних ризиків світової економіки назвала збільшення розриву між доходами багатих і бідних, пише Андрій Гаценко у статті "Олігархам запропонували поділитися доходами з бідними" в газеті "Комсомольская правда в Украине".