Під Верховною Радою 19 травня знову мітингували. Близько трьох тисяч учасників акції протесту "Вперед" (координатор нардеп від БЮТ Наталія Королевська) скандували: "Азарову лопату - город копати" і кидали в бік будівлі дитячі лопатки.

Підприємці (саме так іменували себе мітингувальники) вимагали припинити розбазарювання земель, виступали проти зростання цін і безробіття. На тлі Дня гніву, який 14 травня зміг зібрати лише пару сотень людей, акція виглядала дещо солідніше.

Від Верховної Ради учасники акції протесту вимагали прийняти пакет документів про реформи, який у парламенті зареєструвала депутат Наталія Королевська. Він містить і болючі питання з податкового кодексу.

За словами Юрія Єременка, координатора акції в Києві та області, президент доручив уряду до 1 квітня розробити 14-й розділ кодексу про спрощенців, але Кабмін цього не зробив, тому підприємці подали депутатам на розгляд свій варіант змін до Податковий кодекс, пише Дмитро Дерій у статті "Протестувальники закидали Раду лопатами" для "Газеты по-киевски".

Якщо до вимог мітингувальників ніхто не прислухається, вони обіцяють мітингувати приблизно раз на тиждень.

Попри не надто велику чисельність протестантів, міліція - як і під час "Дня гніву" 14 травня - підійшла до акцій опозиції широким фронтом і у всеозброєнні. Вчора в Маріїнському парку стояло кількадесят автобусів із бійцями МВС, зауважує Іван Дідушок в матеріалі "Далі буде - гнівно й політично" "України молодої".

Оскільки мітинг проходив поруч із парламентом, народним депутатам доводилося перетинатися зі звичайними виборцями. Коли активісти бачили представника владної коаліції, починали вигукувати: "Ганьба!", "Банду геть!".

Представники опозиції провели окремих координаторів акції всередину Ради. Побачене вразило керівника організації "Щирість" ("Искренность") із Маріуполя Валерія Онацького. "Там панує відчуття байдужості! Їм байдуже до того, що тут коїться! - рубав правду-матку пан Валерій зі сцени мітингу. - Вони бігають і натискають кнопки по чиїйсь команді! Ми чекаємо "покращення" і "полегшення". До яких пір?! Тут зібралися ті, хто не хоче чекати!"

Учорашня акція проходила без надмірного залучення політиків. Утім народний депутат Наталія Королевська провела на сцену двох колег-нардепів від БЮТ. А сама ходила у футболці з логотипом "Вперед", одягненій під піджак. Скидається на те, що невдовзі цей рух таки набуде політичних "симпатій" і буде вже звично дискредитований.

Секретар комітету акції Зорян Шкіряк пояснив, що цей мітинг - підготовка до "справжнього майдану". "Ми вибудовуємо плацдарм для реальної боротьби із владою. При цьому ми хочемо вийти за межі підприємницького сегменту. Реальна боротьба буде лише тоді, коли опозицією стає весь народ, без поділу на прошарки. Ми готові до нової української революції, яка має відбутися восени".

Пан Зорян підтвердив, що невдовзі до акції можуть долучитися політичні партії. "Ми дали владі шанс дослухатися до нас. Якщо цього не станеться - будемо закликати партії до нової, системної революції, наслідком якої стане відставка влади... Сказати, що наша акція поза політикою, важко. Адже одним із гасел є відставка уряду. Сьогодні всі - і громадські рухи, і опозиційні політики - мусять бути єдиними".

На думку політологів, останні акції протесту можна вважати фальстартом, пише Дмитро Орлов у статті "Замість масовості - локальні демарші" у газеті "Сегодня".

За словами політолога Вадима Карасьова, всі протести зараз проходять з прицілом на 2012 рік - рік парламентських виборів. Політики набирають політичної ваги, визначаються з передвиборними гаслами.

"І та ж Королевська - не виняток. З Тимошенко вона може не пройти, в ПР не піде. Зараз вона виробляє власну соцпозицію", - упевнений Карасьов. Сама Королевська стверджує, що зраджувати Тимошенко не буде і виходити з БЮТ не збирається.

"Мінус цих акцій у тому, що вони не пов'язані з конкретним приводом, - вважає політолог Володимир Фесенко. - Тому вони й вийшли такими нечисленними. Плюс багато опозиційних організацій проігнорували мітинги через недовіру організаторам".

"Вони були з претензією на масовість, але національною подією так і не стали. Вийшли локальні демарші. Активісти Дня гніву виступали за відставку президента й уряду, але не пропонували альтернативу їм, - каже Карасьов. - Треба бути креативнішими. Брати приклад з Femen - їх мало, але шуму наводять багато".