"Мало хто називає Росію "терористичною державою" і залишається безкарним", - пише The Daily Beast. "Але президент Литви Даля Грибаускайте відмовилася вдаватися до дипломатичних евфемізмів при описі агресії Володимира Путіна в Україні", - пише журналіст Майкл Вейсс у передньому слові до інтерв'ю з нею. Вейсс нагадує, що в листопаді 2014 року Грибаускайте заявила: "Якщо не зупинити терористичну державу, яка практикує відверту агресію проти сусіда, то ця агресія може поширитися далі, вглиб Європи".

The Daily Beast взяла інтерв'ю у Грибаускайте по електронній пошті, повідомляє журналіст.

"Що саме з пережитого Литвою за період вашого президентства зробило вас гучним критиком Путіна і його політики?" - запитав Вейсс.

"Ми не критики, ми просто називаємо дії Росії їхніми справжніми іменами. Кремль проводить політику конфронтації, порушує міжнародне право, руйнує глобальну і регіональну архітектуру безпеки, а також прагне роз'єднати Європу і послабити трансатлантичні структури. Для Кремля мовчання - знак згоди. Ми не можемо бути співучасниками або створювати атмосферу безкарності, що заохочує небезпечну поведінку. Тому говорити правду - наш обов'язок", - заявила президент Литви.

"Звинувачення великої держави в тероризмі наводить на думку, що для боротьби з нею потрібно щось більше, ніж санкції", - зауважив журналіст.

"Очевидно, те, що постійний член Ради Безпеки ООН окупує і анексує території своїх сусідів, становить серйозну загрозу системі міжнародної безпеки", - заявила Грибаускайте.

"Ми не можемо змиритися з "новими критеріями норми" у відносинах з Росією. У ситуації, коли на сході України триває війна, Крим окупований, а Кремль прямо допомагає кривавому режиму Асада залишитися при владі в Сирії, співпраця не може ґрунтуватися на шантажу і погрозах. ЄС і НАТО мусять розкусити кремлівську пропаганду. ЄС і НАТО повинні мати свою програму щодо Росії замість того, щоб брати участь в ляльковій виставі Кремля. Це означає, що потрібно розширювати наш вплив на околицях, зміцнювати нашу оборону, руйнувати бар'єри в торгівлі і захищати міжнародний порядок, заснований на правилах", - написала Грибаускайте.

"Чи намагається російський уряд домогтися зміни влади в Литві?"

"Пропаганда й інформаційні атаки - елемент гібридної війни", - заявила Грибаускайте. За її словами, "найнебезпечніша мета інформаційної війни - зламати волю людей до опору і захисту їхньої держави, а також створити сприятливе середовище для можливого військового втручання. А приклад України доводить, що війна звичайними озброєннями в Європі - вже не теоретичне припущення".

"Чи можливі нові санкції щодо Росії?" - поцікавився журналіст. За його враженням, у деяких європейських країн міцніє бажання згорнути нинішні санкції.

"Європейська Рада дійшла згоди, що термін дії санкцій щодо Росії пов'язаний з повною імплементацією Мінських угод. До цієї імплементації ми ще не наблизилися. Росія продовжує відправляти в Донбас свої війська і військову техніку, прямо порушуючи Мінські домовленості. Тому я не бачу резонів обговорювати скасування або згортання санкцій. Навпаки, санкції - єдине, що може примусити Росію серйозно ставитися до її зобов'язань за Мінськими домовленостями. А якщо ситуація в Україні погіршиться, ЄС слід розглянути всі варіанти підвищення витрат Росії за її втручання", - відповіла Грибаускайте.

"Чи справді ми зараз беремо участь у новій холодній війні, як сказав Дмитро Медведєв на Мюнхенській конференції з безпеки? Якщо так, то що це означає для оборонної політики Заходу? Чи потрібна нам стратегія стримування щодо Росії?" - запитав журналіст.

"Оскільки відтоді, як два роки тому почався конфлікт, в Україні загинуло понад 9 тис. людей, війна зовсім не холодна. А агресивні дії Росії почалися не з України. Ми не повинні забувати про її роль у заморожених конфліктах по всій Східній Європі і про війну 2008 року в Грузії. Єдина стратегія стримування полягає в тому, щоб не недооцінювати характер загрози і бути готовими діяти задля самооборони", - заявила Грибаускайте.