Вони отримують мізерні зарплати, поголовно корумповані і схильні до насильства. Співробітники правоохоронних органів України тероризують населення - іноді до смерті, пише Tageszeitung.

7 листопада 2011 року в одній з київських лікарень помер Сергій Карпіленко. "Його вбила держава", - в розмові з кореспондентом видання стверджує його мати, 55-річна Зоя Карпіленко.

У 2004 році Сергія затримали через підозру в крадіжці мобільного телефону з дамської сумки. І, як розповідає його мати, незважаючи на те, що сумніви щодо його провини залишалися, його засудили до 4,5 року тюремного ув'язнення. У 2008 році він вийшов з в'язниці і знову став працювати за професією - молодий чоловік був слюсарем.

За розповідями Зої Карпіленко, в грудні 2009 року в правоохоронні органи було подано заяву про крадіжку іншого мобільного телефону, кількома днями пізніше Сергія забрали в поліцію. Протягом декількох днів мати спілкувалася з сином тільки телефоном, поки в квітні 2010 року їй не повідомили, що Сергій перебуває в реанімації після видалення селезінки, однієї нирки та частини легені. Наприкінці квітня його знову перевели в слідчий ізолятор - незважаючи на скарги на нестерпний біль і запалення легенів. "Зоя невпинно писала керівництву ізолятора, проте там не бачили причин надавати Сергію спеціальну медичну допомогу", - зауважує автор.

У лютому 2011 році Сергію було винесено новий вирок, і тепер, через адвоката, Зоя дізналася, яких мук зазнавав її син: "Його постійно жорстоко били, щоб він нарешті зізнався", - розповідає жінка.

"Доля Сергія - випадок не поодинокий. За президента Віктора Януковича, який протягом кількох останніх місяців перебуває під міжнародним тиском у зв'язку з нелюдським поводженням з екс-прем'єром Юлією Тимошенко, в країні встановився автократичний режим. Найтяжчі порушення прав людини доповнюють образ нинішньої України. У перелік катувань, застосовуваних до підозрюваних, входять побиття різними предметами, удари ногами, приковування наручниками до батарей, удари струмом", - пише автор.

За даними Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, тільки торік жертвами поліцейського свавілля в Україні стали близько 900 тис осіб - тобто кожен 50-й українець. За словами голови правління асоціації Олега Мартиненка, який близько 20 років прослужив у правоохоронних органах в ранзі полковника і був радником нині заарештованого екс-очільника МВС Юрія Луценка, реальні цифри можуть бути ще вищі.

Жорстоке поводження поліцейських Мартиненко пояснює одразу кількома причинами: це і тиск згори в питанні розкриття злочинів, і низькі зарплати. Так, майор поліції отримує тільки 350 євро на місяць. Як пише автор публікації, корумповані співробітники правоохоронних органів з метою заробітку діють завжди за одним і тим же принципом: затримують людину, б'ють і катують її, а потім оголошують, що в обмін на певну суму вона може опинитися на волі.

Інша причина такого стану справ у поліцейських відділках, ізоляторах і в'язницях пов'язана з тим, що винних не завжди притягують до відповідальності. У 2011 році, за даними правозахисників, лише 78 співробітників поліції притягнули до відповідальності за протиправні дії.

На думку Мартиненка, ніякі спеціально створені комісії не зможуть зупинити корупцію в правоохоронних органах. Він вважає, що потрібно звільнити всіх міліціонерів і створити нові структури. Однак на це, підкреслює експерт, потрібна воля президента.

Деякі колеги Мартиненка підозрюють, що нечисті на руку поліцейські будуть намагатися заробити і на гостях чемпіонату Європи, йдеться в статті.

Повертаючись до долі Сергія Карпіленка, автор пише про те, що у його матері на той момент грошей не було. Навесні 2011 року стан молодої людини став різко погіршуватися, восени його знову поклали в лікарню. Не встигла мати зібрати необхідні на ліки кошти, як Сергій помер. Після розтину у молодої людини виявлено численні зміни у структурі головного мозку - що утворилися, цілком очевидно, внаслідок багаторазових ударів по голові.

У січні цього року Сергія посмертно визнали невинним. За словами жінки, рідні і знайомі відмовляють її продовжувати боротьбу за честь сина - його вже не повернути. Однак вона хоче домогтися остаточної реабілітації Сергія і покарання його мучителів, пише автор.

Переклад InoPressa