Що чекає "Металіст" з новим власником - розквіт чи занепад, - поки що загадка. З Олександром Ярославським клуб шість сезонів ставав бронзовим у ЧУ, в ЛЄ-2012 дійшов до 1/4 фіналу, пише "Спорт.Сегодня".

"ГазУкраїна" наразі обмежилася короткою заявою: "Наша компанія погодилася виступити як інвестор клубу і забезпечити його стабільне фінансування. Це дозволить зберегти колектив і продовжити розвиток команди. Ми будемо докладати максимальних зусиль для продовження славних традицій однієї з найстаріших команд українського футболу".

Інформації про компанію "ГазУкраїна" практично немає. Однак відомо, що вона займається реалізацією нафтопродуктів на внутрішньому ринку України. Її керівником (він же повинен стати новим президентом "Металіста") називають 27-річного харків'янина Сергія Курченка, який майже невідомий публіці, але його називають не інакше, як "газовим королем" країни. Він буде наймолодшим серед власників клубів української ПЛ, відібравши цей статус у 38-річного Євгена Геллера ("Зоря").

"У Курченка дві вищі освіти. В ХПІ він отримав ступінь бакалавра за спеціальністю "Облік і аудит", а вже ступінь магістра - за спеціальністю "Інтелектуальна власність". Також він здобув вищу освіту в Юракадемії. До мене на іспити він приходив у супроводі охоронців", - розповів нам один з викладачів Курченка. Подейкують також про тісну дружбу харківського бізнесмена з молодшим сином президента Віктором Януковичем, мовляв, останній може стати і президентом клубу. "Курченко - новий власник "Металіста", - каже губернатор Михайло Добкін. - А чи захоче він публічності, щоб бути президентом клубу, - це інше питання".

24 грудня же поповзли чутки, що вже в перший рік компанія надасть на трансфери 50-100 млн дол, вже взимку купивши 3-4 гравців. Для порівняння, влітку "Динамо" під час рекордно витратного для себе "вікна" виклало 32 млн євро.

Фанати "Металіста" не в образі на Ярославського за те, що той продав клуб. "Ми його поважаємо, цінуємо і хочемо подякувати за те, що він зробив для команди", - розповів нам один з лідерів фан-руху Ярослав Марченко. "Тхори" запевняють: готові влаштувати навіть акцію протесту, озброївшись проти влади.

"Він до нас не звертався. Якби сказав хоч слово, ми б поставили на ноги все місто. Тож виникає питання: а чи є сенс проводити акції? - каже Марченко. - Хочемо, щоб в подальшому клуб не здавав своїх позицій". Екс-гравці "Металу" засмучені його продажем. "Погано, що Ярославський продає команду, адже при ньому вона суттєво піднялася. Але раз ситуація вимушена, значить, це єдине правильне рішення", - вважає Віталій Бордіян.

Мирон Маркевич, у якого контракт до 2017 року, за запевненнями чиновників, повинен залишитися тренером у команді. Але продаж "Металіста" він не коментує. "Поки не поспілкуюся з Ярославським, я нічого вам сказати не зможу. Зателефонуйте через пару днів", - сказав Маркевич.

Нагадаємо, 24 грудня Олександр Ярославський заявив, що через тиск влади Харкова склав із себе повноваження президента клубу.

"Причина, через яку я змушений залишити клуб: незрозумілі претензії міської влади до мене як до інвестора і, як наслідок, безпрецедентний психологічний тиск, який чиниться на команду і колектив. Ця нездорова атмосфера ставить під загрозу все, що створено важкою працею багатьох людей", - пояснив у своїй офіційній заяві Ярославський.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес, втім, поспішив відхреститися від звинувачень на свою адресу. "Не я причина продажу. Я знав про те, що він готується, вже давно. Причина цього вчинку - гроші, фінансова вигода для Ярославського і незрозуміла ситуація з договірними матчами, яка ще не розглянута в суді в Лозанні", - сказав мер. Про те, що угода готувалася давно, подейкували і в кулуарах: мовляв, Ярославський шукав покупця, як тільки відгриміло Євро. У 2004-му він купив клуб у нардепа Олександра Фельдмана всього за 1,5 млн дол, тепер же, подейкують, продав за 300 млн дол. Сума аж ніяк не надумана. Тільки основний склад команди, за даними Transfermarkt, коштує 107 млн дол. "Тепер у нас є грошики, щоб святкувати Новий рік", - жартує Ярославський.

Хоча прибутковість клубу Ярославський заперечує: "Це свідомо збиткове підприємство, вкладення в душу і серце. Це не інвестиційний проект. Його прорахувати неможливо. Все, що я вклав - я не шкодую про це, - я витратив на задоволення своє, харків'ян і не більше того".