“Менше політики безпеки — більше бізнесу” — так виглядає нова формула франко-африканського партнерства, представлена французьким президентом Еммануелем Макроном перед початком його турне країнами Центральної Африки.

Зокрема, за словами Макрона, епоха, коли Париж “опікувався” колишніми колоніями, залишилася в минулому.

“Наша модель не повинна бути однією з військових баз у тому вигляді, в якому вони існують зараз. Відповідно до переговорів, які я вів протягом останніх кількох тижнів зі своїми колегами, ця трансформація розпочнеться найближчими місяцями за принципом спільного будівництва з видимим скороченням наших військ і водночас зі збільшенням чисельності наших африканських партнерів на цих базах”, — сказав президент Франції.

Емманюель Макрон розпочав своє чотириденне турне Центральною Африкою з візиту до Габону, де розташована одна з чотирьох постійних французьких баз на континенті. Однак, як зазначають експерти, попри наявність французького контингенту, про демократизацію регіону не йдеться, оскільки місцевий клан Бонго править тут протягом 56 років.

“Центральна Африка — найменш демократична частина континенту, я схильний вважати, що в регіоні й мови не може бути про демократію. Ніхто не очікує зміни режимів”, — сказав консультант, експерт Французького інституту міжнародних відносин Тьєррі Віркулон в інтерв’ю Euronews.

За словами експертів, відсутність демократії не заважає Франції підтримувати тісні зв’язки з цими країнами, особливо на тлі зниження впливу в Західній Африці. Так, перед візитом президента Франції в Конго відбулося кілька акцій протесту. Десяток конголезьких демонстрантів заважали проїзду пасажирів та роздавали листівки проти візиту президента Франції Емманюеля Макрона.

“Тепер він хоче спокусити нас, він хоче знову колонізувати Конго, тому що він розуміє, що більша частина Західної Африки відвернулася від Франції. Тепер він хоче прийти в Центральну Африку, щоб шукати партнерства і продовжувати колонізувати Африку, ми говоримо “ні”, — заявив один із протестувальників.

“Французький вплив втрачається, але є також деякі райони в країнах Центральної Африки, де Франція все ще має деякий вплив. Цим можна пояснити присутність французького президента в Габоні, Браззавілі і навіть тут, у Конго, щоб спробувати зміцнити цей вплив. Але люди чекатимуть і дивитимуться, як далеко готовий зайти президент, щоб заспокоїти людей, які багато чого очікують від Парижа”, — вважає політичний аналітик інституту Ебутелі Трезор Кімбангула.

Франція зіткнулася зі спротивом з боку низки африканських країн, колишніх французьких колоній. Уже зараз французьке керівництво змушене вивести сотні військовослужбовців із Малі, Центральноафриканської республіки та Буркіна-Фасо. Зараз в Африці на різних базах перебуває близько 5 000 французьких військових. Так, у Західній Африці французький вплив дедалі більше замінює російська ПВК “вагнер”. За словами експертів, москва активно використовує дезінформацію та найманців для підтримки місцевого диктаторського режиму. росіяни провокують у країні внутрішнє загострення, потім виступають так званим фактором стабілізації.

“Найбільше привертає увагу швидкість, з якою структури євгена пригожина розповсюджуються в Африці: його холдинг уперше ступив на континент у 2017 році та зараз закріпився вже в багатьох країнах. Це перспективний ринок. Багато урядів перебувають у складній ситуації з погляду безпеки і шукають захисту ззовні”, — сказав Тьєррі Віркулон в інтерв’ю Euronews.

Попри стрімку експансію, російська ПВК, за словами експертів, буде “малоефективною”. Франція, своєю чергою, не збирається боротися за владу в Африці.

“Що ж стосується “вагнера”, то це група злочинних найманців, якою вона об’єктивно і є. Вона служить страховкою життя неспроможних режимів або путчистів. І, по суті, забезпечує безпеку тільки цих людей, а натомість отримує доступ до управління шахтами, природними ресурсами, або навіть вчинення насильства щодо населення”, — заявив Макрон.

Експерти вважають, що візит Макрона до країн Африки — це один з інструментів ефективної протидії російській пропаганді в регіоні.