На сьогодні вісім держав світу - США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан і Ізраїль - мають на озброєнні 20,5 тисячі одиниць ядерної зброї, п'ять тисяч з них готові до застосування, дві тисячі перебувають в стані оперативної боєготовності.

Про це йдеться в опублікованій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (СІПРІ), передає ИТАР-ТАСС.

Новий договір про СНО, укладений між США і Росією в квітні 2010 року, передбачає незначне скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Однак обидві країни або вже розміщують нові засоби доставки, або оголошують про подібні програми.

Індія і Пакистан продовжують розробку нових балістичних і крилатих ракет, здатних доставляти ядерні боєзаряди. Вони також розширюють свої можливості з виробництва розщеплювальних матеріалів для військових цілей.

У документі наголошується, що дефіцит ресурсів, зростання попиту і боротьба за них є наслідком кліматичних змін. Пов'язане з цим занепокоєння щодо безпеки викликані активним зростанням економік Китаю та Індії.

"Арабська весна", під час якої народні демонстрації проти високих цін на продовольство виступили в ролі каталізатора політичних процесів, показала, що сировинні ринки можуть мати далекосяжні наслідки для безпеки.

Доповідь СІПРІ також наголошує на скороченні кількості міжнародних миротворчих операцій у світі, яке впало в 2010 році до найнижчої позначки з 2002 року.

Контингент міжнародних сил НАТО зі сприяння безпеці в Афганістані (ISAF) перевищує сукупну чисельність військових, що беруть участь в інших операціях, пишуть автори доповіді. "Велика чисельність ISAF дає помилкове уявлення. Їхні частини задіяні здебільшого в контрповстанських операціях, а не в класичних, з підтримки миру", йдеться в документі.

Зазначимо, що Британія та Франція раніше домовилися про спільну розробку та випробування ядерної зброї. А США, згідно з новою Національною військовою стратегією, можуть за мир повоювати і самостійно.

Тим часом Рада безпеки ООН закликала до спільних невідкладних зусиль щодо запобігання ядерному тероризму. Зокрема, передбачається "зміцнення правової бази з тим, щоб забезпечити ефективне залучення до відповідальності тих, хто скоює злочини, пов'язані з ядерним тероризмом".