Уряд щосили готується до виборів, штучно здешевлюючи харчові продукти. Компанії не можуть отримати узгодження на підвищення цін. Державна інспекція з контролю за цінами, яку виробники товарів, що підлягають декларуванню в обов'язковому порядку, повинні проінформувати про підвищення цін, перестала визнавати їхні доводи економічно обґрунтованими, пише "Дело".

"Ми не можемо підвищити ціни. Держінспекція не дає під різними приводами висновків. Усно вони кажуть про те, що виконують вказівки з недопущення подорожчання" - говорить генеральний директор мірошницької компанії "Південьмлин" Зинаїда Мороз.

Згідно з порядком, що діє в Україні, декларуванню підлягають зміни відпускних оптових цін більш ніж на 1% протягом місяця на такі види продуктів: борошно всіх сортів, яловичина, свинина, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені (крім вищого сорту), питне молоко жирністю до 2,5%, сир жирністю до 9%, сметана з вмістом жиру до 20%, вершкове масло, цукор-пісок, соняшникова олія. Підприємці зобов'язані повідомити про зміну ціни мінімум за 10 днів до такого підвищення.

"Це і раніше було нелегко - отримати узгодження, а зараз напередодні 31 жовтня це напевно і зовсім неможливо" - говорить В'ячеслав Реков, директор компанії "Мілкіленд Україна". Він зазначив, що в поточному періоді ціни на продукцію компанії хоч і підвищувалися, але не перевищували задекларований і узгоджений раніше - ще взимку - рівень, тому не було потреби проходити процедуру ще раз.

"Підвищення відігравало лише те істотне зниження цін, яке було влітку, - розповідає він. - Але з досвіду минулих узгоджень можу сказати, що інспекція дуже неохоче йшла на узгодження: вимагала документи, відмовляла з формальних причин - аж до коми, доводилося дуже довго "оббивати пороги".

Нинішня незговірливість Держінспекції пояснюється бажанням стримати зростання цін на продукти напередодні виборів. Крім того, уряд намагається не допустити повторення серпневої ситуації, коли подорожчання продукції харчопрому (в першу чергу - молочних продуктів) зіграло істотну роль в розгоні інфляції.

"Подорожчання продовольчих товарів грає одну з ключових ролей в прискоренні інфляції, оскільки ці товари займають 53,5% в кошику індексу споживчих цін" - каже Олександр Салівон, аналітик інвестиційної групи "Сократ". За його оцінкою, інфляція у вересні 2010 становитиме 1,2%.

Для підтвердження необхідності підвищення цін компанії подають в Держінспекцію пакет документів, в яких наводять доводи щодо необхідності підвищення цін, калькуляцію собівартості виробництва продовольчих товарів, копії договорів, укладених з постачальниками і реалізаторами, довідки про рентабельність. За результатом аналізу цих документів інспекція повинна надати так званий висновок щодо економічного обґрунтування рівнів цін або відмовити в ньому, пояснивши причину відмови письмово.

"Вони пишуть такі обґрунтування, що їх з легкістю можна оскаржити в суді. Але це не вирішить проблему, тому що цей процес, з урахуванням апеляцій, може розтягнутися на три роки, а необхідність в підвищенні цін є зараз", - пояснює Зінаїда Мороз.

За порушення цієї норми і самовільне підвищення цін передбачені відчутні санкції. Застосування відпускних оптових цін без обов'язкового декларування спричиняє, крім адмінвідповідальності, вилучення в дохід відповідного бюджету всієї необґрунтовано отриманої суми виручки, а також штраф в двократному розмірі цієї виручки. Під необґрунтовано отриманою сумою виручки Держцінінспекція розуміє різницю між фактичною виручкою від реалізації продукції і вартістю реалізованої продукції, обчисленої, виходячи з цін, "сформованих згідно з вимогами законодавства".

Представники держінспекції в регіонах посилаються на чітко прописаний в законодавстві порядок розгляду таких звернень і запевняють, що діють тільки в його межах. Якщо підприємці виправляють виявлені неточності в документах, то отримують висновок інспекції.

"Ідеально оформлені документи можна побачити рідко. Але я не пам'ятаю, щоб комусь довелося переробляти або доповнювати цей пакет більше трьох разів. У будь-якому випадку, інспекція завжди чітко обґрунтовує причину відмови. Крім того, документи розглядаються комісією, в яку входять і представники обладміністрації, тобто цей процес максимально відкритий", - говорить Сергій Гордійчук, виконувач обов'язків заступника начальника державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області.

Він зазначив, що є статистичний чинник, через який можна говорити про збільшення кількості відмов, оскільки останнім часом зросла сама кількість звернень до інспекції. "У вересні ми фіксуємо набагато більшу кількість декларацій суб'єктів підприємницької діяльності про підвищення цін. В першу чергу це стосується борошна", - зазначає він.

Одна з основних причин зростання цін на основні харчові продукти - подорожчання зерна на внутрішньому ринку. Ціна пшениці залежно від класу становить 1500-1800 грн/тонна. Як зазначає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, у виробництві м'яса птиці або свинини частка зернових у собівартості може сягати 50-70%.

"У виробництві молока ця частка значно нижча. Тому безумовно дорожче зерно вплинуло на собівартість, але це не був основний чинник зростання цін на молоко", - вважає він. Ціна молока, яка вже сягає 4,7 грн/літр обумовлена дефіцитом пропозиції молока.

Зазначимо, що неофіційно учасники ринку розповідають і про інші неформальні методи стабілізації цінової ситуації на продовольчому ринку. Зокрема, в даний час з практично непереборними труднощами на митниці стикаються експортери харчових товарів. Зокрема практично неможливо домогтися оформлення на експорт партії борошна і круп.

Як повідомлялося, чотиримісячний період зниження цін у серпні завершився високою інфляцією. Стрибок споживчих цін на 1,2% був викликаний 50-процентним подорожчанням газу для населення, тоді як харчові продукти, за офіційними даними, навіть подешевшали. Підвищення цін на продовольство стане основним чинником інфляції тільки з вересня, зазначають експерти.

Споживчі ціни минулого місяця зросли на 1,2%, повідомив учора ввечері Держкомстат. Така висока інфляція нехарактерна для серпня - востаннє зростання цін понад 1% у серпні фіксували ще в 1996 році (+5,7%). Унаслідок такого стрибка цін інфляція за січень-серпень становить 4,3%, а середньорічна - зросла на 1,5 процентного пункту, до 8,3%.

Згідно з розрахунками Держкомстату, серпневий стрибок цін викликаний подорожчанням житлово-комунальних послуг на 9,6% через 50-відсоткове зростання цін на газ. Послуги ЖКГ становлять 11% у споживчому кошику, зокрема газ - 2,4%. Майже не подорожчали паливно-мастильні матеріали (+0,1%) і предмети домашнього вжитку (+0,1%), не змінилися ціни на одяг і взуття.