Набув чинності закон про захист персональних даних, який правозахисники називають кроком до обмеження свободи слова та свободи доступу до інформації.

Верховна Рада ухвалила цей закон у червні минулого року.

Правозахисні організації закликали президента Віктора Януковича відтермінувати запровадження закону в дію, а Гельсінська спілка назвала його "вагомим кроком для побудови тоталітаризму" в Україні.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що цей закон "зв’язує руки", в першу чергу, журналістам.

У новому законі під "персональними даними" розуміють будь-яку інформацію, що дозволяє впізнати особу, аж до називання імені та прізвища, цитує правозахисника Бі-Бі-Сі .

При цьому журналістам, каже правозахисник, дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди цієї особи.

Яворський вважає, що поширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

"В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію стосовно президента чи іншої особи тепер поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода", - наголошує правозахисник.

У той же час автори закону, серед яких Міністерство юстиції, кажуть, що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства.

Вони нагадують, що Україна взяла зобов’язання ратифікувати та запровадити конвенцію про захист персональних даних.

Новий закон вимагає створення Державного реєстру баз персональних даних усіма підприємствами і організаціями незалежно від форм власності.

Фактично усі вони мають стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх.

Закон передбачає також створення уповноваженого державного органу із захисту персональних даних, якому надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних.

Навесні 2010 року член Спільного комітету експертів з питань імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС Олександр Сушко заявив, що темпи і якість законодавчої роботи за напрямком "захист персональних даних" є незадовільним.

Забезпечення переходу до сучасного стандарту біометричних паспортів і пластикових ідентифікаційних карток європейського зразка, створення єдиного реєстру документів громадян України із одночасним запровадженням ефективного законодавства із захисту персональних даних є невід’ємною умовою скасування візового режиму з боку ЄС.